102.Позитивні та негативні наслідки плинності персрналу

Під рухом персоналу в межах або за межі підприємства варто розуміти зміну працівником територіального розміщення чи характеру робочого місця для постійної роботи. Остання об¬ставина відрізняє рух персоналу від зміни робочих місць у рам¬ках організації праці, коли протягом зміни робітник може бути зайнятий послідовно на двох і більше робочих місцях для повні¬шого завантаження, зниження монотонності праці тощо [3, с. 129].

Отже, зміна робочого місця, як зовнішній прояв процесу руху персоналу, супроводжується, як правило, зміною підприємства, структурного підрозділу, робочого місця в межах структурного підрозділу, професії (спеціальності), посади, категорії або необ¬хідної кваліфікації працівника (розряду). Рух персоналу може бу¬ти обумовлений змінами в змісті трудових процесів у межах ро¬бочого місця (посади), які є наслідком змін у техніці, технології, поділі праці та його організації. До працівника, який виконує трудові процеси, висуваються нові вимоги, що примушують його або підвищувати свою кваліфікацію, або поступитися місцем ін¬шому працівникові.

Крім того, рух персоналу може бути обумовлений законом пе¬реміни праці, а також необхідністю підвищення мобільності кадрів або зниження монотонності праці.

Виділяють такі види руху персоналу на підприємстві: плин¬ність, демографічний рух (плановий) та внутрішньовиробничий рух персоналу.

Варто зазначити, що плинність та рух персоналу мають для підприємства як позитивні, так і негативні наслідки.

До негативних належать такі: прямі втрати виробництва, вик¬ликані неукомплектованістю робочих місць, набором та тимчасо-вою підміною персоналу, профнавчанням новачків; порушення комунікацій; великі втрати робочого часу; зниження рівня дисци¬пліни; збільшення браку; недовиробництво продукції; зниження продуктивності праці працівника, який звільняється, та нового працівника; труднощі з формуванням загальних норм поведінки, з формуванням взаємних очікувань та вимог; відволікання високо¬кваліфікованих спеціалістів від виконання своїх обов'язків для на¬дання допомоги новачкам; погіршання соціально-психологічного клімату.

Позитивні наслідки руху та плинності персоналу такі: поліп¬шення соціально-психологічного клімату за рахунок змін в тру-довому колективі, позбавлення від аутсайдерів, можливість залу¬чення працівників з новими поглядами та ідеями, омолодження складу працівників, стимулювання інновацій, підвищення внут¬рішньої активності та гнучкості тощо.

Як зовнішній, так  і  ВНуТріШньовиробничий рух кадрів є ре¬зультатом взаємодії економічних, соціальних соціально-психоло-гічних, демографічних  та інших факторів. Маючи різну природу, вони різняться структурою мотивів, ступенем інформованості працівника про нове робоче місце та іншими обставинами. У ці¬лому, рух персоналу викликають такі фактори:

які виникають на самому підприємстві (організація оплати праці, умови праці5 рівень автоматизації праці, перспектива професійного зростання);

особисті фактори (вік працівника, рівень його освіти, досвід роботи, переміна місця проживання, стан здоров'я, якість життя — рівень заробітної плати, віддаленість житла від місця роботи тощо);

зовнішні стосовно підприємства фактори (економічна ситу¬ація в країні або регіоні, сімейні обставини, поява нових під¬приємств тощо).

В. Р. Веснін виокремлює такі суб'єктивні й об'єктивні факто¬ри руху кадрів: біологічні (погіршення стану здоров'я), виробни¬чі (скорочення штату внаслідок комплексної механізації та авто¬матизації), соціальні (досягнення пенсійного віку), особисті (сімей¬ні обставини), деревні (призов на військову службу) .

Щодо внутрішньовиробничого руху, то він, як вже зазначало¬ся, може бути міжцеховим, міжпрофесійним чи кваліфікаційним. Діапазон міжпрофесіИНого руху визначається диференціацією професій Діапазон кваліфікаційного руху в робітників визнача-ється диференціацією праці різної складності (кваліфікації), а у спеціалістів і службовців — диференціацією посад. Зміна квалі-фікації не завжди пов'язана зі зміною місця прикладання праці й, отже, не є в прямому значенні рухом кадрів. Такий рух характе¬ризує лише зміну позиції робітника в кваліфікаційній ієрархії ро¬бочих місць.