196 Загальні засадыи ефективності в економіці та управлінні.

Економіка — це наука про те, як обмежені виробничі ресурси використовуються для задоволення людських потреб. Виробничі ресурси як природного походження, так і створені людиною, завжди обмежені, а людські потреби й бажання мають тенденцію до зростання. Отже, суб'єктивні потреби й об'єктивні можливості їхнього задоволення протистоять одне одному.

Кожна автономна самоврядна організація у сфері економіки, щоб вижити в конкурентному середовищі та розвиватись, мусить господарювати ефективно, тобто виробляти такі товари й послу¬ги, які мають платоспроможний попит на ринку, поліпшувати їх¬ню якість, урізноманітнювати асортимент, скорочувати витрати виробництва на одиницю продукції, збільшувати вихід продукції з одиниці матеріально-сировинних ресурсів, зрештою, — мати якомога більшу вигоду від своєї діяльності.

Ця вигода, яку заведено називати економічною ефективністю виробництва, може мати різні прояви — скорочення виробничих витрат, зростання валового доходу, прибутку, рентабельності, про¬дуктивності праці тощо.

Ефективність менеджменту персоналу слід розуміти як характеристику якості, корисності управління людськими ресурса¬ми на підприємстві; як здатність забезпечувати потрійний ефект у вигляді економічної вигоди для підприємства, удосконалення орга¬нізації виробництва, праці та соціальної вигоди для працівників.

Усі три складники ефективності менеджменту персоналу (еко¬номічний, організаційний і соціальний) тісно пов'язані та взає¬модіють, хоча деяка перевага належить організаційній ефектив¬ності. Це пояснюється тим, що управлінські рішення насамперед трансформуються в конкретні організаційні заходи. Завдяки чіт¬кій організації виробництва та праці, а отже, кращому викорис¬танню всіх виробничих ресурсів, поліпшуються економічні пока¬зники діяльності підприємства. Цим створюються кращі фінан¬сові можливості для підвищення якості трудового життя персо¬налу (зростання трудових доходів, поліпшення умов праці тощо), що є проявом соціальної ефективності менеджменту персоналу. А якщо матеріальні, організаційні, соціально-психологічні, мора¬льно-етичні та інші умови роботи персоналу поліпшуються, то це обов'язково віддзеркалюється на подальшому зростанні і організаційної, і економічної ефективності менеджменту персоналу.

Звичайно, на ефективність діяльності організації справляють свій вплив різні чинники — внутрішні і зовнішні, об'єктивні і суб'єктивні. Однак усе залежить від людського чинника, від рів¬ня конкурентоспроможності персоналу в цілому, від професіона¬лізму вищого менеджменту, його вміння долати вплив негатив¬них зовнішніх чинників та розумно використовувати наявні ре¬сурси, у першу чергу людські. Адже, як відомо, саме кадри все вирішують.