192. Суб’єкти соціального партнерства.

У взаємовідносини сторони соціального партнерства можуть вступати як безпосередньо, так і через свої представницькі органи. У цьому контексті принципово важливим є з'ясування сутно¬сті поняття «суб'єкт соціального партнерства». Суб'єкт соціального партнерства — це юридична або фізична особа, яка володіє первинними або делегованими первинними носіями правами в соціально-трудових відносинах. Суб'єктами відносин, що аналізуються, можуть бути окремі роботодавці, об'єднання роботодавців чи їхні органи; наймані працівники, об'єднання найманих працівників чи їхні органи; органи законо-давчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування.

Відмінність між сторонами й суб'єк¬тами соціального партнерства полягає в тому, що перші є носіями первинного права в цих відносинах, а другі можуть володіти як первинними, так і делегованими первинними носіями правами. Так, наймані працівники як сторона й носії первинного права в соціально-трудових відносинах можуть реалізовувати свої права та інтереси безпосередньо. Разом з тим вони можуть делегувати деякі свої права й повноваження організаціям, які вони утворю¬ють або до яких вступають, і ці організації будуть реалізовувати делеговані найманими працівниками права на виробничому, га¬лузевому, регіональному чи інших рівнях. У цьому разі кількість суб'єктів соціально-трудових відносин розшириться за рахунок носіїв делегованих прав (об'єднань найманих працівників, їхніх представницьких органів).

4 групи суб'єктів соціального партнерства: 1.це первинні носії прав і інтересів (наймані пра¬цівники, роботодавці, держава, місцеве самоврядування). 2.це представницькі організації та їхні органи. Вони є но¬сіями делегованих повноважень (об'єднання роботодавців, про¬фесійні спілки, органи влади й управління). 3. орга¬ни, через які реалізується соціальний діалог (Національна рада соціального партнерства, інші постійні або тимчасові органи в галузях, регіонах, на підприємствах (організаціях). 4. це органи, які покликані мінімізувати нас¬лідки можливих конфліктів, попереджувати загострення соціаль¬но-трудових відносин (примирні, посередницькі структури, неза¬лежні експерти, арбітри тощо), а також навчальні, інформаційні, консультативні та інші формування. Суб'єкти соціального партнерства, що належать до перших двох груп, реалізуючи первинні або делеговані їм повноваження, є сторонами переговорів, угоди (договору), колективного чи інди¬відуального трудового спору тощо.