180.Класифікація систем заробітної плати

Система оплати праці -  діючий на під¬приємстві організаційно-економічний механізм взаємозв'язку між показниками, що характеризують міру (норму) праці та міру її оплати відповідно до фактично досягнутих результатів праці (відносно норми), тарифних умов оплати праці та пого¬дженою між працівником і роботодавцем ціною послуг робочої сили. Система оплати праці, що використовується на підпри¬ємстві, є, з одного боку, з'єднувальною ланкою між нормуван¬ням праці й тарифною системою, а з іншого, — засобом для досягнення певних кількісних і якісних показників.

 Залежно від того, який основний показник застосовується для визначення міри праці, усі системи заробітної плати поді-ляються на дві великі групи - форми ЗП. – почасова; - відрядна. Як перша, так і друга базуються на встановленій законодавством тривалості робочого часу та визначеній ринком ціні послуг робо¬чої сили. Виокремленні форми заробітної плати враховують як результат праці, так і необхідний для його отримання робочий час.

З огляду на комплексність впливу діючих систем оплати праці на матер. мотиви працівників їх можна поділити на прості та складні.

Найпоширеніші різновиди простих і складних систем такі: проста почасова, пряма відрядна, відрядно-прогресивна, відрядно-регресивна, почасово-преміальна, відрядно-преміальна. акордна системи оплати праці.

 Останні можуть доповнюватися також установленням працівникам доплат і надбавок, одноразових пре¬мій і винагород.

За простої почасової системи заробіток працівника форму¬ється відповідно до його тарифної ставки (окладу) і фактично відпрацьованого часу.

Зп=Тс * Чф

Де З п-заробіток працівника.

Тс — тарифна ставка працівника за одиницю часу (годину, день), грн;

Чф — фактично відпрацьований працівником час, годин або днів.

У разі застосування місячної тарифної ставки (окладу) заробі¬ток працівника визначається за такою формулою:

де Тсм — місячна тарифна ставка працівника, грн;

Чфм — фактично відпрацьована працівником кількість днів за місяць;

Чр — кількість робочих днів у місяці відповідно до графіку роботи підприємства.

За прямої відрядної системи заробіток працівника (Зв) зале¬жить від відрядної розцінки за одиницю виготовленої продукції (виконаної роботи) і кількості виготовленої продукції (виконаної роботи). Він визначається за такою формулою:

3В = РВ-К

де Рв — відрядна розцінка за одиницю продукції (виконану ро¬боту), грн;

К — кількість виготовленої продукції (виконаної роботи) у встановлених одиницях.

Відрядна розцінка за одиницю продукції (Рв) визначається за такою формулою:

Рв = Тв*Нч

Рв=Тр*Нв

де Тр — тарифна ставка, що відповідає розряду виконаної робо¬ти, грн;

Нч —норма часу, годин;

Нв — норма виробітку у встановлених одиницях.

За відрядно-прогрєсивної системи оплати праці, починаючи з певного рівня виконання норм виробітку, застосовуються відряд-ні розцінки за виконану роботу (операції, деталі, вироби тощо) у підвищеному розмірі. Отже, базова розцінка, яка визначена згід¬но з тарифною ставкою, що відповідає розряду виконаної роботи та діючою нормою часу, диференційовано підвищується залежно від досягнутого рівня виконання норм.

Складовою цієї системи е вихідний (базовий) рівень виконан¬ня норм виробітку, за перевищення якого застосовується прогре-сивна шкала підвищення відрядних розцінок.

Загальна сума заробітку працівника в разі застосування відря¬дно-прогресивної системи оплати праці (Зпр) визначається так:

де Звб — відрядний заробіток за основними (базовими) розцінка¬ми, грн;

Вб — виконання норм виробітку, що прийняте за вихідний (базовий) рівень, %;

Пб — перевищення вихідного (базового) рівня, %;

К3 — коефіцієнт збільшення розцінок залежно від переви¬щення вихідного (базового) рівня виконання норм виробітку від-повідно до діючої шкали.

Різновидом відрядної оплати праці є також відрядно-регресивна система, характерною ознакою якої є те, що, починаючи з певного рівня перевиконання норм, відрядні розцінки знижують¬ся. Отже, ця система є своєрідною протилежністю відрядно-прогресивної системи. Чим вищим є рівень перевиконання норм (понад визначений вихідний (базовий) рівень), тим нижчою є розцінка за кожну одиницю продукції (виконану роботу).

За почасово-преміальної системи працівникові понад оплату відповідно до його тарифної ставки (окладу) і фактично відпрацьованого часу встановлюється премія за забезпечення визначе¬них кількісних І якісних показників трудової діяльності. Заробіт¬на плата працівника за цієї системи (Зппр) визначається за такою формулою:

Зппр=Зпп + П

де 3пп— тарифна заробітна плата, що відповідає заробітку, ви¬значеному за простої почасової системи, грн;

П — сума премії за досягнення кількісних і якісних показни¬ків роботи, грн.

За відрядно-преміальної системи оплати праці працівникові, крім відрядного заробітку, нарахованого згідно з діючими відряд-ними розцінками за одиницю виготовленої продукції та її кілько¬сті, виплачується премія за досягнення показників, що передба-чені чинним преміальним положенням. Заробітна плата праців¬ника за цієї системи (3 ) визначається за такою формулою:

Звпр=Зв+П

За акордної системи оплата здійснюється не за окремі опера¬ції, види робіт, а за виконання певного комплексу робіт, які вхо-дять до акордного завдання. Акордна оплата праці, як правило, уводиться для колективу працівників (бригади, ланки) і може розглядатися як варіант колективної системи оплати праці за кін¬цевими результатами. Оплата за виконання акордного наряду ви¬значається на базі складання калькуляції згідно з діючими нор¬мами часу й розцінками за роботи, що входять до цього наряду. Визначальною особливістю акордної оплати є те, що загальна сума заробітку за виконання визначеного комплексу робіт фіксу¬ється й доводиться до робітників заздалегідь, до початку роботи.