93. Форми підвищення кваліфікації та перепідготовка робітників.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193
Підвищення кваліфікації робітників — це професійно-технічне навчання, що дає змогу розширювати й поглиблювати здобуті знання, уміння й навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг. Особливістю процесу підвищення кваліфікації є те, що в цьому випадку викладачі ведуть заняття з робітниками, а не з учнями, як у профтехучилищі чи під час первинної підготовки кадрів на виробництві. Слухачі системи підвищення кваліфікації мають певні знання, уміння та практичні навички з обраної про¬фесії, тому вони критично ставляться до організації та змісту нав¬чання, намагаються одержати насамперед ті нові знання, що їм потрібні безпосередньо на робочому місці.
Плануванню підвищення рівня кваліфікації робітників в органі¬зації має передувати робота служби управління персоналу з аналі¬зу ефективності використання робочої сили в структурних підроз¬ділах у розрізах професій та рівнів кваліфікації, причин зниження середнього розряду робочих, відставання розряду робочих від роз¬ряду робіт, виникнення браку продукції з вини робітників, а також нераціонального використання фонду робочого часу та ін.
Форми підвищення кваліфікації робітників у організації: 1 Виробничо-технічні курси, стажування; 2 Курси цільового призначення та суміжних професій ; 3 Школи з вивчення передових прийо¬мів і методів праці; 4 Курси бригадирів; 5 Гуртки й групи якості; 6 Інші форми під¬вищення кваліфі¬кації робітників, що визначаються організацією
Перепідготовка робітників — це професійно-технічне навчан¬ня, спрямоване на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку. Перепідготовка робіт¬ників на виробництві здійснюється в таких випадках:
—для навчання робітників, які вивільнюються у зв'язку з пе-репрофілюванням, реорганізацією тощо;
—для розширення професійного профілю робітників, під¬готовки їх до роботи в умовах колективної форми організації праці;
—за потреби змінити професію у зв'язку з відсутністю робо¬ти, що відповідає професії робітника, або втрати здатності вико-нувати роботу за попередньою професією.
Перепідготовка робітників, як їхня і первинна професійна під¬готовка, проводиться на виробництві через курсове й індивідуа-льне навчання кадрів.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174
175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 Наверх ↑