8.2.4. Вибір фінансової стратегії

Фінанси фірми є основою реалізації її стратегії. З огляду на фінансові можливості фірма може обрати стратегію, яка забезпечить їй значні конкурентні переваги, або ж, при нестачі коштів, лише тимчасові. Отже, “фінансова стратегія має характеризувати розтягнутий у часі про­цес формування і використання фінансових ресурсів, необхідних для реалізації базової стратегії фірми” [77, c .88].

Фінансова стратегія фірми опирається на резуль­тати всебічного економічного аналізу її виробничо-господарської діяльності та фінансового стану, який здійснюється в процесі оцінки внутрішнього потенціалу. Цей аналіз включає:

1) оцінку ефективності використання фірмою своїх ресурсів, рівня прибутковості та рентабельності окремих видів діяльності та в цілому по фірмі;

2) оцінку платоспроможності фірми, її фінансової стійкості, яка визначається величиною накопичуваних протягом пев­ного періоду власних фінансових ресурсів;

3) визначення межі, до якої фірма може здійснювати фінансування за рахунок позичкових коштів;

Така оцінка дає можливість визна­чити  нинішній і майбутній потенціал фірми щодо здатності фінансування конкретних заходів для реалізації загальної стратегії.

Серед загальних складників фінансової стратегії фірми виокремлюють такі субстратегії ” [77, c.89]:

а) накопичення та споживання;

б) заборгованості;

в) фінансування інших функціональних стратегій, цільових комплексних програм і проектів.

Стратегія накопичення та споживання зводиться до прогнозування й обґрунтування оптимального за наслідками співвідношення між частками доходу, використовуваного на формування цих двох спеціальних фондів відтворювального спрямування. Необхідність цього зумовлюється тим, що вагоміша частка накопичення зазвичай сприяє більш швидким темпам зростання обсягів продажу товарів і прибутку. Водночас недостатня частка витрат на споживання може певною мірою погіршити економічний стан фірми і соціальну захищеність її персоналу.

Однією з головних ознак стабільності функціонування фірми на вітчизняному чи міжнародному ринках і збереження на них сталих конкурентних позицій завжди є її кредитоспроможність. Тому передбачення способів отримання необхідних кредитів і умов їх повернення варто виокремлювати у спеціальну стратегію заборгованості фірми, а фінансовим менеджерам дуже уважно ставитись до її проектування і реалізації в процесі підприємницької діяльності.

Стратегія фінансування інших функціональних стратегій та інвестиційних проектів має передбачати належне обґрунтування і виділення відповідних коштів на весь період їх здійснення. При розробці цієї стратегії необхідно приймати виважені рішення щодо розподілу реальних інвестицій на: 1) придбання чи поглинання інших суб'єктів підприємницької діяльності; 2) спорудження нових виробничих. об'єктів; 3) технічне переозброєння і реконструкцію діючих виробничих підрозділів фірми; 4) проектування і впровадження нової технології; 5) виконання ресурсозберігаючих, соціальних та інших цільових програм. Якщо стратегічний план передбачає диверсифікацію діяльності, то для кожного напрямку диверсифікації складається бізнес-план, у якому оцінюється привабливість нового бізнесу з точки зору залучення необхідних фінансових коштів і можливості досягнення бажаного рівня прибутковості.