Потреби, мотиви та інтереси людини.

Мотивація – це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до певної діяльності, направленої на досягнення особистих цілей або цілей організації. Цей процес гру­нтується на використанні різно­манітних мотивів, серед яких мо­жна виділити матеріальні, соціа­льно-психологічні, духовні, тво­рчі та інші.Потреба – це знадоба у чомусь, що необхідне для ство­рення і підтримки нормальних умов життя і функціонування для різних людей і водночас виявляє­ться індивідуально у кожної лю­дини; це усвідомлена відсутність чогось, що спричиняє інтерес до спрямованої діяльності лю­дини.Найбільш розповсюдженою класифікацією потреб є така: за природою – первинні (фізіологі­чні і природжені) і вторинні (пси­хологічні і набуті, що виникають і усвідомлюються з досвідом) ; за суб’єктами вияву (особисті, гру­пові, колективні, суспільні тощо) ; за кількісною визначені­стю і можливостями задоволення (абсолютні, дійсні, платоспромо­жні, задоволені) ; за характером, причиною виникнення (матеріа­льні, трудові, статусні) .За харак­тером, причиною виникнення ро­зрізняють матеріальні, трудові, статусні потреби та відповідні мотиви. Дії людини визначаються в першу чергу його потребами, тим, що він бажає, до чого пря­мує.Існують численні класифіка­ції потреб, але на сьогодні базо­вою є класифікація представлена А.Маслоу. Він виокремлює 5 груп потреб: фізіологічні, безпеки, на­лежності, визнання та самореалі­зації. Ці групи складають ієрархі­чну стр-ру, тобто потреби задово­льняються послідовно в тому по­рядку, в якому їх перераховано. Таку схему звичайно зображують у вигляді піраміди або сходинок потреб.Причинами, які визнача­ють участь людини в роботі, є його бажання, можл-ті та квал-ція, а також мотивація (спону­кання) .Отже, нічого складного в мотивації праці немає, оскільки ключові її ланки досить прості: потреби – мотивація – винаго­рода.

В зв’язку з цим і мотивацію можна поділяти на матеріальну, трудову і статусну.

82.           Трудова поведінка та її вплив на результати праці.

Кожна людина має потребу в змістовній , цікавій і корисній ро­боті і пристойних умовах праці. Вона прагне до визначення перс­пектив свого зростання. Кваліфі­кований працівник відчуває само­повагу, самоствердження, коли рез-ти його роботи оцінюються вис-о як ним самим так і суспіль­ством. Вцілому трудова поведінка працівника пов’язана зі змістовні­стю і корисністю праці, а з іншого боку з його самовираженням і са­мореалізацією. Тому велика роль в забезп-ні еф-ої трудової поведі­нки належить трудовій і статусній мотивації. Остання є внутр-ньою рушійною силою поведінки пов’язаної з прагненням людини зайняти вищу посаду, виконувати складнішу відповідальнішу ро­боту, працювати в сфері д-но­сті (орг-ї) , яка вважається прести­жною і більш значущою. Трудова мотивація породжується самою роботою, її змістом, умовами, орг-єю трудового процесу, режи­мом праці тощо.

Вплив цих важливих мотива­ційних чинників віддзеркалює­ться в кінцевих рез-тах працівни­ків. Належно працюючий меха­нізм упр-ня трудовою поведінкою забезпечує зростання рез-тів праці працівників.

На трудову поведінку персо­налу справляє його участь в упр-ні справами орг-ї. Це вигідно з огляду на інтереси як найманого працівника так і роботодавця.