Індивідуальні та групові інтереси працівників, методи їх використання в менеджменті пе­рсоналу.

При тривалій взаємодії в про­цесі праці велике значення набу­вають: міжособова взаємодія, зов-ні комунікації, зміст і характер за­гальної д-ності. По мірі зростання складності виконуваних задач при їх груповому рішенні відмічає­ться більша стабільність ймовір­нісно-часових і напружених хар-к д-ності відносно індивідуальних. Таким чином, доцільно вивчення групових хар-к в мдж-ті персо­налу, із яких особливо важливо виділити слідуючи: рівень і дина­міка псих-ного настрою групи (стадії її розвитку) , орг-йні можл-ті групи як суб’єкта д-ності в умовах невизначеності і нестало­сті орг-ї) , виділення і хар-ки ліде­рів, адекватність самовизначення особистості і групи (ролі) , ступінь відповідності орг-йних і групових відносин і дієвості (упр-ня нефо­рмальною групою) , джерела нап­руженості в групі.

Являючись проміжними між індивідуальними і колективними взаємовідносинами, відносини в групі мають специфічні хар-ки, що впливають на вибраний стиль і методи упр-ня на фірмі. В орг-ях чисельністю більше 25 чоловік постійного персоналу упр-ня гру­пами доповнюється упр-ням гру­повою взаємодією.

Основною проблемою упр-ня групами і груповою взаємодією є визначення оптимального сполу­чення групових і орг-йних інтере­сів, при якому мотивуючи групи фактори праці будуть найбільш дієві.

СОЧЕНЯЙ J

74.           Регламентування робочого часу, трудових обов’язків і міри праці.

Трудові обов’язки регламенту­ються посадовими інструкціями. Їх форми розрізняються в зал. від основного призначення інструкції і характеру зібраної інф-ії. ,

При розробці посадових вимог розробників посадових інструкцій має цікавити досвід досвідченого працівника, що займає дану по­саду і вимоги вищестоящого кері­вництва. При розробці посадових вимог все ріже застосовуються загальні типові описи, що скла­дені для групи однойменних по­сад. В розробці вимог для посад вищої ланки упр-ня рахується ва­жливим встановити специфічні риси особистості керівництва, що відповідають особл-тям керівни­чого поста.

Регламентування робочого часу відбувається на основі трудового законодавства, а саме: закону Ук­раїни “Про зайнятість”, внутр-німи інструкціями “Про кадрову службу”, внутр-німи інструкціями “Внутр-нього трудового розпоря­дку”.

Визначення індивідуальних вир-чих завдань здійснюється за допомогою посадових інструкцій, які мають всі працівники орг-ї. Повний опис посадових обов’язків є не тільки важливим засобом розкриття змісту , харак­теру роботи та очікуваних рез-тів, потреби у підвищ-ні квал-ції, мо­тивації співроб-ків.

Міра праці тісно пов’язана з викор-ям робочого часу і вико­нанням трудових обов’язків. Вона означає – єдність кількості і яко­сті виконаної роботи. Визначення певних рамок необхідних для ви­конання того чи іншого завдання або об’єму робіт регламентується шляхом встановлення нормова­них завдань для працюючих. Ос­танні тісно пов’язані з проміжком часу за який і повинна виконува­тись те чи інше завдання.