Ієрархія потреб лю­дини та її значення для мотивації трудової поведінки.

Дії людини визначаються в пе­ршу чергу його потребами, тим, що він бажає, до чого прямує.

Існують численні класифікації потреб, але на сьогодні базовою є класифікація представлена А.Маслоу. Він виокремлює 5 груп потреб: фізіологічні, безпеки, на­лежності, визнання та самореалі­зації. Ці групи складають ієрархі­чну стр-ру, тобто потреби задово­льняються послідовно в тому по­рядку, в якому їх перераховано. Таку схему звичайно зображують у вигляді піраміди або сходинок потреб.

Причинами, які визначають участь людини в роботі, є його бажання, можл-ті та квал-ція, а також мотивація (спонукання) .

Мотивація – це процес ство­рення індивідууму стимулів для досягнення поставлених перед ним цілей. В процесі мотивації приймають участь потреби та мо­тиви. Потреби – це внутр-нє спо­нукання до дії. Процес власне мо­тивації закінчується виробкою мотиву, що визначає готовність особистості здійснити трудовий процес з тою чи іншою еф-істю. У кінцевому підсумку мотивація виявляється у внутр-ніх стимулах до праці, прагненні досягти найк­ращих її рез-тів.

Отже, нічого складного в моти­вації праці немає, оскільки клю­чові її ланки досить прості: