У чому полягає системний підхід до менеджменту персо­налу? Хто забезпечує цю систе­мність і яким чином?

Системний підхід до будь-якої проблеми означає обов’язковість виявлення і оцінки усіх впливо­вих чинників як зовнішніх, так і внутрішніх, та виконання дій не­обхідних для одержання бажаного результату.

Система МП складається з 12 елементів: мета і завдання МП; суб’єкт МП-людина або група людей, об’єднаних у структурну одиницю, наділених правом приймати рішення і контролю­вати їх виконання. об’єкт МП- усі люди, що працюють в організації або тимчасово перебувають на її території; функції МП- закріп­люються в статуті організації, по­ложення про структурні одиниці- в посадових інструкціях; Методи МП- сукупність прийомів та засо­бів впливу на персонал для акти­візації його діяльності; Техніка і технологія управління; Права пе­рсоналу; Обов’язки персоналу; Норми праці- регулюють оптима­льний внесок кожного члену ко­лективу у спільний кінцевий ре­зультат діяльності організації. Правила певедінки; Стимули- за­рплата. Відповідальність-санкції.

Системний підхід відбиває взаємоз¢язки між окремими ас­пектами управління персона­лом і виражається в розробці кінцевої мети, визначенні шля­хів її досягнення, створенні від­повідного механізму управ­ління, який забезпечує компле­ксне планування , організацію та стимулювання сис-ми роботи з персоналом на під-ві.

Управління людьми на вироб­ництві можна розглядати як сис­тему. Система “персонал фірми, підпр-ва) являє собою сукупніст структурних підрозділів, трудо­вих колективів та окремих робіт­ників, що створюють структуру, визначену і відповідну: техніці та технології,що застосовується (їх рівню,складності, особливостям) , умовам забезпечення процесів виробництва робочою силою, що потребує знання процесів руху робочої сили, і можливості вико­ристання цих процесів для забез­печення стабільного складу пра­цюючих та ін.

Управління персоналом по­винно грунтуватися на принципах системного підходу і програмно-цільового управління.Побудова управління персоналом на засадах системного підходу і аналізу оз­начає охоплення всього кадрового складу підприємства, увязку кон­кретних рішень в межах підсис­теми з урахуванням впливу їх на всю систему в цілому, аналіз і прийняття рішень в відношенні кадрів з урахуванням зовнішньої і внутрішньої середи, всієї повноти взаємозв'язків.

8.              Назвати і прокоменту­вати основні принципи менед­жменту персоналу.

 Мета управління досягаються шляхом реалізації певних прин­ципів і засобів.

Принципи в загальному виг­ляді являють собою вхідні поло­ження теорії, вчення, науки.

Принципи, покладені в основу ефективного управління персона­лом, достатньо різноманітні. Вони носять багаторівневий характер (загальні, приватні, спеціальні, окремі) і розповсюджуються на різні сфери діяльності (управління працею в масштабах всього сус­пільства, галузі, підприємства, окремого робітника) .

В числі загальних принципів як інструментів управління персона­лом виділяються: науковість, плановість, комплексність (сис­темність) , безперервність, норма­тивність, економічність, зацікав­леність, відповідальність і т. П. До приватних принципів віднося­ться відповідність функцій управ­ління меті виробництва, індивіду­алізація роботи з кадрами ; демо­кратизація роботи з кадрами ; інформатизація кадрової роботи, забезпечення її рівня, достатнього для прийняття обгрунтованих рі­шень; підбір кадрів для первин­ного виробничого колективу з урахуванням психологічної сумі­сності і ін. Управління персона­лом повинно грунтуватися на принципах системного підходу і програмно-цільового управління.

Побудова управління персона­лом на засадах системного під­ходу і аналізу означає охоплення всього кадрового складу підприє­мства, увязку конкретних рішень в межах підсистеми

з урахуванням впливу їх на всю систему в цілому, аналіз і прий­няття рішень в відношенні кадрів з урахуванням зовнішньої і внут­рішньої середи, всієї повноти вза­ємозв'язків.

Існує дві групи принципів уп­равління персоналом:

1)  принципи, які характеризу­ють вимоги до формування сис­теми управління персоналом;

2)  принципи, які визначають розвиток системи управління пер­соналом.

9.              Розкрити сутність і ме­ханізм адміністративних мето­дів управління персоналом.

Методи управління людьми на виробництві поділяються на три великі групи:

— адміністративно-організа­ційні, зв'язані з визначенням структури, функцій, прав і відпо­відальності апарату управління (підбір і розстановка кадрів, адмі­ністративне распорядительство, контроль виконання) ;

адміністративні засоби, для яких характерний прямий центра­лізований вплив суб'єкту на об'єкт управління, включають організа­ційно-стабилизирующие (закони, статути, правила, інструкції, по­ложення і ін.) , розпорядчі (накази, розпорядження) , дисциплінарні (встановлення і реалізація форм відповідальності) .

— економічні, що створять ма­теріальну зацікавленість всіх зай­нятих в підвищенні ефективності їхньої праці і впливати на управ­ління об'єктом, через економічні інтереси колективу і окремих ро­бітників;

— соціально-виховні і психоло­гічні, направлені на розвиток ді­лової етики (виховання відповіда­льності за доручене діло, мора­льне заохочення робітників, підт­римання дієздатних колективів, товариської обстановки в них і т. П.) .