Нормування праці: сут­ність, значення, види норм праці.

Нормування праці – це один з важливих ел-тів її орг-ї. Воно представляє собою процес вста­новлення необхідних трудових пропорцій обов’язкових для ви­конання працівниками в їх трудо­вій д-ності. Нормування спирає­ться на об’єктивно на технологіч­ний процес д-ності того чи іншого п-ства, фірми, установи. Останній являє собою внутр-ню логіку тех­ніки чи технології і існуючого в даній фірмі обладнання. Голов­ним ел-том нормування виступає встановлення необхідної міри праці для працюючих на тих чи інших ділянках вир-ва. Міра праці тісно пов’язана з викор-ям робо­чого часу і виконанням трудових обов’язків. Вона означає – єдність кількості і якості виконаної ро­боти.

Зміст нормування являє собою більш широке поняття і включає крім самої міри ще й цілий ряд процесів, як то вивчення техноло­гічного процесу, його послідов­ність, аналіз операцій, раціональ­ність їх виконання, тривалість ок­ремих ел-тів виконання операцій, розробку необхідних витрат часу на операцію, впровадження но­рми часу, оцінка її виконання, аналіз і розробка пропозицій щодо вдосконалення стр-ри і вит­рат часу на ту чи іншу роботу.

Нормування праці включає в себе викор-я цілого ряду норм, а саме:

-                 норм часу – три­валість часу необхідного для ви­конання 1 роботи;

-                 норм виробітку – кількість продукції, що необхідно виробити за певний проміжок часу;

-                 норм обслугову­вання – кількість обладнання, яке обслуговує один працівник.

-                 норм часу обслу­говування – витрати часу на обс­луговування одиниці обладнання;

-                 норм керованості – кількість підлеглих чи підрозді­лів, що підпорядковуються од­ному керівнику;