Мета, завдання і значення дисципліни «Менеджмент персоналу» для підготовки магістрів ділового адміністрування.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112
Основна мета менеджменту персоналу - поєднання ефективного навчання персоналу, підвищення кваліфікації та трудової мотивації для розвитку здібностей працівників і стимулювання їх до виконання робіт більш високого рівня.
Метою управління персоналом підприємства (організації) є: 1) підвищення конкурентоспроможності підприємства в ринкових умовах; 2) підвищення ефективності виробництва і праці, зокрема у досягнені максимального прибутку; 3) забезпечення високої соціальної ефективності функціонування колективу.
Завдання курсу полягає в тому, щоб, виходячи з положень теорії менеджменту і узагальнення практичного досвіду, розкрити зміст,організаційні форми проведення роботи в галузі управління персоналом під-ва в сучасних умовах.
Завдання навчальної дисципліни полягають у тому, щоб озброїти студентів (слухачів) сучасними знаннями теорії управління людьми у сфері економічної діяльності та практичними навиками впливу на трудову поведінку як колективів працівників, так і окремих виконавців, з метою забезпечення ефективної діяльності організації та задоволення результатами праці кожного працівника. Це вигідно і суспільству.
Значення дисципліни «Менеджмент персоналу» для підготовки магістрів ділового адміністрування успішно допомогає вирішувати такі задачі, як: 1) забезпечення потреби підприємства в робочій силі в необхідних обсягах і необхідної кваліфікації; 2) досягнення обгрунтованого співвідношення між організаційно-технічною структурою виробничого потенціалу і структурою трудового потенціалу; 3) повне і ефективне використання потенціалу робітника і виробничого колективу в цілому; 4) забезпечення умов для високопродуктивної праці, високого рівня його організованості, мотивованості, самодисципліни, вироблення у робітника звички до взаємодії і співробітництва; 6) закріплення робітника на підприємстві, формування стабільного колективу як умова окупаємості засобів, що витрачаються на робочу силу (залучення, розвиток персоналу) ; 7) забезпечення реалізації бажань, потреб і інтересів робітників в відношенні змісту праці, умов праці, виду зайнятості, можливості професійно-кваліфікаційного і посадового просування і т. п.; 8) погодження виробничої і соціальних задач (балансування інтересів підприємства і інтересів робітників, економічної і соціальної ефективності) ; підвищення ефективності управління персоналом.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 Наверх ↑