Соціально-психологічні осо­бливості трудового колективу як об’єкта управління.

Внутрішній психологічний клімат — це реальний стан взає­модії людей як учасників спільної діяльності. Він характеризується задоволеністю працівників орга­нізацією, умовами праці, відноси­нами між собою і з керівництвом, настроєм, взаєморозумінням, сту­пенем участі в керуванні і самов­рядуванні, дисципліною, групою і місцем у ній, якістю одержуваної інформації. Багато в чому він за­лежить і від ступеня сумісності людей.

Психологічний стан колективу характеризується ступенем задо­воленості його учасників своїм положенням. На неї впливають характер і зміст роботи, відно­шення до неї людей, престиж­ність, розміри винагороди, перс­пективи росту, наявність додатко­вих можливостей (вирішити якісь власні проблеми, побачити світ, познайомитися з цікавими чи ко­рисними людьми, прославитися) , місце здійснення, психологічний клімат. Згуртованість — це пси­хологічна єдність людей у найва­жливіших питаннях життєдіяль­ності колективу, що виявляється в притяганні до нього учасників, прагненні захистити його і збере­гти. Умовами, що забезпечують соціально-психологічну суміс­ність, вважаються: відповідність особистих можливостей кожного структурі і змісту його діяльності, що забезпечує її нормальний хід, відсутність заздрості стосовно успіхів інших; чи близькість збіг моральних позицій, що створює основу для виникнення взаємної довіри між людьми; однорідність основних мотивів діяльності й ін­дивідуальних устремлінь членів колективу, що сприяє кращому взаєморозумінню; можливість реального взаємного доповнення й органічної сполуки здібностей кожного в єдиному трудовому і творчому процесі; раціональний розподіл функцій між членами колективу, при якому жоден з них не може домогтися успіху за ра­хунок іншого.

Результатом згуртованості ко­лективу є поліпшення індивідуа­льної адаптації до навколишніх і більш активне залучення людей у його діяльність, відчуття ними особистої безпеки.