Загальні засади ефективності в економіці та управлінні.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112
Еф-ість – е рез-т д-ності с-ми упр-ня, яка забезпечує досягнення цілей, що стоять перед об’єктом упр-ня при найменших затратах.
Упр-ський апарат є часткою сукупного персоналу п-ства і виконує одну з необхідних його функцій – упр-ня. Затрати на упр-ня вир-вом мають значну питому вагу у вартості продукції, а тому їхня величина щодо рез-тів вир-ва є важливим показником ек-ної еф-ості упр-ня. Поряд з цим особливо важливим показником є показники еф-ості орг-ї упр-ня вцілому і в окремих підс-мах, що відповідають певним функціям упр-ня. Ек-на еф-ість упр-ня можна обчислити відношенням: затрат на упр-ня до виробленого обсягу інф-ії.
Основними загальними показниками ек-ної еф-ості д-ності п-ств в упр-ні персоналом є:
- зростання прод-тивності праці;
- річний ек-ний ефект (економія приведених витрат) ;
- покращення соц-х показників (зниження захворюваності, підвищ-ня освітньо-квал-ційного рівня, покращення СПК, тощо)
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 Наверх ↑