Соціальні парт­нери:роботодавець і наймані працівники. Спільність і розбіж­ність їхніх інтересів, ймовірність конфліктів.

Головними соц-ми партнерами в умовах ринкової ек-ки виступа­ють роботодавець та наймані працівники.

Роботодавець намагається що­найменше купити повноцінну ро­бочу силу і підтримувати її ціну на рівні інтересів свого п-ства.

Найманий працівник хоче от­римати за свою працю таку ЗП, яка забезпечила б йому норма­льне життя й умови для нормаль­ної праці. Водночас інтереси най­маних працівників і роботодавців частково збігаються. Роботода­вець зацікавлений мати стабіль­ний склад кваліфікованих праців­ників, щоб забезпечити еф-у ро­боту п-ства. Найманий працівник також заінтересований в стабіль­ній роботі п-ства, випуску конк.спр-ної продукції адже це гарантує йому зайнятість і певний рівень доходу.

Збалансувати інтереси обох сторін, пом’якшити конфліктність шляхом переговорів і пошуку ко­мпромісу допомагає с-ма соціаль­ного партнерства її головна сус­пільна функція полягає в тому, щоб, незважаючи на розбіжності в інтересах, знайти можливість для нейтралізації індивідуального і групового егоїзму як підприєм­ців, так і працівників.

Для вирішення соціальних ко­нфліктів у науковій літературі пропонувалося два принципово різних способи:

1. Знищення приватної власно­сті на засоби виробництва, дер­жавне керування підприємствами.

3.   Узгодження інтересів влас­ників і найманих робітників.