67. Тимчасовий уряд та його органи в Україні

Влада Тимчасового уряду виявилася недовготривалою. Більшовики на чолі з В. Леніним і Л. Троцьким готували в Росії державний переворот. Повстання у Петрограді розпочалося 24 жовтня 1917 р. Вночі з 25 на 26 жовтня (7—8 листопада) озброєні загони моряків, робітників і солдатів захопили Зимовий палац та арештували Тимча­совий уряд. Прем'єр-міністр О. Корейський втік за кордон. Незабаром у Москві, 17 губерніальних центрах та інших містах і місцевостях влада також перейшла до більшо­виків. Жовтневий переворот або, як його назвали більшо­вики — Велика Жовтнева соціалістична революція, — здійснився.

Другий Всеросійський з'їзд Рад 25 жовтня проголосив. Перехід всієї влади до Рад, прийняв декрети про мир і» про землю, сформував більшовицький уряд — Раду На­родних Комісарів на чолі з В. Леніним.

Жовтневий переворот більшовиків докорінно змінив» становище політичних сил у Росії, сприяючи розгортанню революційного, національно-визвольного руху. У зв'язку з жовтневими подіями Центральна Рада 7 (20) листопада видала Третій універсал, яким проголошувала утворення Української Народної Республіки, але знову ж таки у федеративному союзі з Росією. Окрім цього, в універсалі були проголошені такі основні положення: 1. Конфіскація. Поміщицького, удільного, церковного, монастирського зем­леволодіння і передання земель трудовому народові без-викупу. 2. Встановлення 8-годинного робочого дня та дер­жавного контролю над виробництвом. 3. Негайний початок. Мирних переговорів та укладення справедливого миру між воюючими сторонами. 4. Оголошення повної амністії за політичні виступи та ліквідація смертної кари як міри покарання. 5. Закріплення за населенням усіх прав міс­цевого самоврядування. 6. Забезпечення за населенням усіх прав і свобод: свободи слова, друку, віри, зборів, союзів, страйків, недоторканості особи і житла, рівно­правності усіх мов. 7. Визнання за всіма народами, які населяють Україну, «національно-персональної автономії» та рівних прав тощо.

Центральна Рада негативно віднеслася до захопленню влади більшовиками. У жовтні 1917 р. Центральна Рада на своєму засіданні прийняла резолюцію: «Визначаючи що влада у державі... Повинна перейти до рук усієї ре­волюційної демократії, вважаючи недопустимим перехід усієї влади виключно до рук Рад..., які являються тільки частиною зорганізованої революційної демократії. Україн­ська Центральна Рада через це висловлюється проти пов­стання у Петрограді».

У постанові 10 листопада Центральна Рада заявила, що, не визнаючи Раднаркому, вона буде прагнути до угоди з «крайовими республіками», які виникли на тери­торії Росії, з метою створення нового загальноросійського політичного центру.

Оскільки ради в Україні", очолені більшовиками, виз­нали Раднарком як найвищий орган влади і відповідно не визнавали Центральної Ради, то вона розпочала з ними боротьбу — в Полтаві, Конотопі, інших містах та селах України. Були роззброєні загони Червоної гвардії, вій­ськові частини, що не визнавали влади Центральної Ради» їх висилали за межі України, у Росію.

Раднарком, очолений В. Леніним, спочатку визнав за українським народом право на відокремлення й утворення самостійної держави, яке проголосила Декларація прав народів Росії. Про це говорив і писав сам Ленін. Це ж під­креслював і нарком військових справ Росії. Л. Троцький у розмові по прямому зв'язку з головнокомандувачем збройними силами Росії М. Криленком 24 листопада 1917 р.