21. Міста в 14-16 ст.

Процес в містах з магдебурзьким правом був усним, глас­ним та змагальним.

Судочинство велося на польській або латинській мові. У загальному бюрократичному апараті міста певні функ­ції виконували і молодші урядники. Так, до компетенції комісара були віднесені рішення суду по переділу землі, встановлення межових знаків. Возний виконував доручення суду: розносив повістки, приводив правопорушників, городничий слідкував за громадським порядком в місті.

Жителі міст, які користувались правом на самовряду­вання, були юридичне вільними, несли загальнодержавні повинності і ті, які визначала міська влада. В їхні обов'яз­ки входило утримання адміністрації, королівського війська, сплата грошових податків. Населення таких міст сплачу­вало податки, зокрема, на користь духовенства.

Магдебурзьке право давало жителям міст і певні права. Міщани отримували право побудови будинку для магістрата і право держати трубача. На нижніх поверхах та­ких будинків дозволялось мати крамниці, хлібні засіки. В тих містах, де був великим приїзд купців, будувався гос­тинний двір. Місту дозволялось мати громадську лазню, шинок та млин. Всі доходи поступали в міську скриню, ключ від якої зберігався у одного з бурмістрів. З цієї скрині йшла плата за магдебурзьке право, вносились податки і покривались інші витрати. Одним з важливих привілеїв, які давало магдебурзьке право, було "право складу". В силу цього права купці, які привозили товари в місто, повинні були продавати їх тільки в цьому місті і тільки оптом.

Отже, купівля-продаж в роздріб була монополією місце­вих купців. Приїжджі купці могли торгувати в роздріб тільки в дні ярмарок. Ярмарки та торги, що влаштовува­лись в містах, з одного боку, служили економічному роз­витку міст, з другого — служили збагаченню міщан. Кіль­кість ярмарок в містах вказувалась в грамотах на само­врядування.

Зробимо деякі висновки. Протягом XIV — XVI ст. Магде­бурзьке право розповсюдилось на всій Правобережній та в частині Лівобережної України. В своїй основі воно було зна­ряддям католизації та полонізації українського населен­ня, оскільки правом на самоврядування могли користува­тись тільки католики. Магдебурзьке право ніколи не зас­тосовувалося в містах України в повному обсязі. Діяла та його частина, яка регламентувала систему органів самовря­дування. Щодо правних книг, якими користувалися в містах України, то в них мало що було від німецького права. Міста використовували звичайно форму магдебурзь­кого права, але не його зміст. На першому етапі свого існу­вання магдебурзьке право відіграло дещо прогресивну роль в економічному розвитку України.