55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади

Укр. ліберально-буржуазний рух як сус-на течія сформувався після реформи 1861 р. Був репре-зентований інтелігенцією, яка гуртується у грома-дах — своєрідній організаційній формі руху. Гро-мади виникають у 60-х р. у Києві, Харкові, Черні-гові, Полтаві та ін. містах України, серед яких на-йвпливовішими були Стара та Молода громади.

Активні діячи «Старої громади» в Києві - В.Б. Ан-тонович, М. П. Драгоманов, П. П. Чубинський, К. М. Михальчук, П. І. Житецький, В. Л. Беренштам, М. В. Лисенко, О. О. Русов, М. П. Старицький, П. А. Косач, В. А. Рубінштейн та ін.

1-им із 1-их осередків, навколо якого згуртовува-лись літературно-наукові та громадські сили Ук-раїни, був журнал «Основа», що видавався в 1861—1862 рр. у Петербурзі. Він був органом громадівців. Офіційним редактором журналу був В. Білозерський. Активну участь у виданні брали П. Куліш, М. Костомаров, О. Кістяківський. Осно-вне своє зав-ня «Основа» бачила у висвітленні нац-но-культурного руху укр. народу. З ек-них пи-тань на одному з центральних місць було питан-ня скасування кріпацтва. Аналогічну позицію зай-мали і київські громадівці. У статті «Відгук з Киє-ва» вони підкреслювали необхідність роз'яснюва-ти селянам «ек-ні та юридичні основи» реформи, яка нібито дає їм можливість «з-нним шляхом до-сягнути бажаної земельної власності». Незвана-ючи на надто помірковану нац-ну програму гро-мадівців («українофілів»), їхня діяльність зазнала численних нападок реакційної преси, а згодом і урядових кіл . Нова легалізація громадівців зв'я-зана з відкриттям у Києві «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства» (1873). В ек-них статтях товариства розгляда-лись питання торгівлі, історії пром-сті, аграрних відносин. Аналіз сус-но-ек-них питань провадив-ся з позицій буржуазного лібералізму: Констату-валося тяжке становище селянства в поре фор-мений період, але вимог, спрямованих на вирі-шення аграрного питання в інтересах селянства, не висувалося. 3 ліберально-буржуазних позицій оцінювався хар-р пореформених аграрних відно-син і на сторінках газети «Киевский телеграф», яка протягом 1874—1875 р. була органом грома-дівців.  Значну увагу приділяв «Киевский теле-граф» робітничому питанню, зокрема аналізу но-вих відносин, що складались між робітниками та наймачами. На сторінках газети ставились і ін. ек-ні проблеми, зв'язані з розв-ком кап-них відно-син. У деяких статтях розглядались нові форми організації кап-ого В, а саме — акціонерні компа-нії та їхній вплив на становище робітничого кла-су. Констатуючи виникнення акціонерних това-риств у цукровій пром-сті, газета зазначала, що вони негативно впливають на стан с-г. Вона від-крито захищала дрібного виробника, пропонуючи зберегти його госп-во, зв'язавши з монополією у пром-сті . Отже, для газети, як і для громадівців, у цілому, властивим було поєднання ліберально-буржуазної і дрібнобуржуазної ідеологій.

Соц-но-ек-ні ідеї укр ліберальної інтелігенції з часом зазнали певної еволюції. Ті зміни, які відбувались у житті країни, позначились і на світогляді буржуазії. У другій половині 70-х рр. у добу загального революційного піднесення гро-мадівці, незважаючи на заборони й перешкоди, продовжували свою діяльність нелегально. Цент-ральним програмним зав-ням українофілів прого-лошувалося розв'язання «народно-нац-ого, а не соц-ого питання», під яким розумілося утворення нац-ної держави. Для здійснення цих прагнень громадівці вважали за можливе зосередитися тільки на культурно-освітній діяльності, спрямо-ваній на розв-к нац-них почуттів.

Отже, громадівський рух в Україні створював свого роду нац-ний грунт, на якому розвивалася ліберальна сус-но-ек-на думка.