5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
Могутність Стародавнього Риму зв'язано зі зміц-ненням і розквітом античного способу В, за якого основними відносинами були відносини рабів і рабовласників. Центральне місце серед соц-но-ек-них проблем Стародавнього Риму займали проблеми рабства й аграрні проблеми, особливо питання раціональної організації рабовласниць-ких госп-в. Саме вони насамперед знайшли відо-браження в з-нах, аграрних проектах, спеціаль-них творах, які є важливими джерелами з історії ек-ної думки.
Катон написав трактат «Землеробство», він уза-гальнює досвід і містить практичні рекомендації щодо ведення натурального рабовласницького госп-ва з певною ринковою орієнтацією. Вважав землеробство за найпочесніше й найшляхетніше заняття. Зразкове госп-во — це переважно само-забезпечуване натуральне госп-во, власник яко-го купує лише те, чого не можна виробити у вла-сному маєтку, а продає тільки надлишки. Не на-даючи великого значення засобам В, виняткову увагу приділяє рабам і організації їхньої праці.
Брати Гракхи Тіберій і Гай пропонували аграрні реформи. Вони полягали по-1-е, у відновленні та зміцненні дрібного землеволодіння; по-2-е, у по-верненні зубожілих дрібних виробників до госп-кої діяльності; по-3-є, у обмеженні розмірів земе-льних ділянок, що можуть бути у розпорядженні 1-ого господаря (однієї родини).
Також аграрні проблеми досліджував Варрон. . Називав 2 цілі, досягнення яких мають прагнути землевласники — користь і задоволення. Дохід-ність маєтку визначається його агрокультурою, але передовсім — властивостями грунту. . Визн-аючи вплив ринку на організацію госп-ва, визнав-ав потребу його ринкової орієнтації. Вважає рабів «знаряддями, що говорять».
Колумелла розглядає античне с-г в період кризи рабовласництва. Головну причину цього занепа-ду справедливо бачить у недоліках госп-ня, наса-мперед через недбале ставлення рабів до праці. Узагальнивши тогочасну с-г практику, він запро-понував цілу сис-му заходів для раціональнішої організації рабовласницького госп-ва.
6.Ек-на думка Середньовіччя.
Після падіння Римської імперії (V ст.) починаєть-ся доба середньовіччя, що триває аж до XVII ст. Ек-ка цього періоду була переважно аграрною, панувало натуральне госп-во. Мислення серед-ньовічної людини мало теологічний хар-р. Ек-на думка ще не відокремилась у самостійну галузь знань. Цей процес почався лише в період пізньо-го середньовіччя (XVI — XVII ст.). Те, що можна розглядати як прояви ек-ної думки, просякнуто духом практицизму. Середньовічні трактати міс-тять численні конкретні госп-кі поради, різномані-тні практичні рекомендації, але надто мало тео-ретичних узагальнень і спроб осмислення ек-них процесів та явищ. У добу не лише раннього (V — Х ст.), а й навіть класичного середньовіччя (XI — XV ст.) так і не з'явилося жодних теоретичних творів з ек-них питань. Основними джерелами ек-ної думки середньовічного сус-ва є юридичні кодекси й церковні пам'ятки. Ек-ні уявлення наро-дних мас відбилися в різних «єресях» та ек-них вимогах селянських повстань. Відмітна риса ек-ної думки Сходу в середні віки полягала в тім, що вона приділяла увагу власне тим самим проб-лемам, що і в давні часи, насамперед питанням управління країною, організації с-г як головної галузі ек-ки, ремесла й торгівлі як допоміжних.
Твори: Коран, твори Ібн Хальдуна
У Західній Європі в добу раннього середньовіччя під впливом християнства висловлюються ідеї про рівність людей перед Богом, про працю як єдине джерело існування, про необхідність діли-тися майном з бідними.
Твори: “Салічна правда” “Капітулярій про вілли” твори Фоми Авінського, “Руська Правда” “Повість времєнних літ”
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 Наверх ↑