1.Предмет курсу і зав-ня курсу

Ек-на думка пройшла довгий шлях від появи уяв-лень про госп-ке життя, поглядів ек-ого хар-ру до формування ек-них теорій.  Процес розв-ку ек-них теорій, їх виникнення, зміна іншими і –пред-мет іс­торії ек-них вчень. Історія ек-них учень є складовою частиною іс­торії ек-ної думки, тобто історія ек-них учень є сис-мою ек-них поглядів, які об'єднувались у певну сис-му. Таким чином, історія ек-них учень є поняттям вужчим, ніж істо-рія ек-ної думки.

Сис-ма ек-них поглядів – сукупність ек-них ідей, які роз’яснюють сутність певного кола явищ, вза-ємопов’язані між собою та виникають як наслідок відображення у свідомості ек-них відносин. Прос-лідкувавши історичний розв-к ек-них ідей, з’ясу-вавши як і в яких умовах розвивалась ек-на наука можна повніше зрозуміти та засвоїти положення ПЕ, осягнути еволюцію погядів на категорії та з-ни, зробити аналіз їх тлумачень.

Мета  – поглиблення вивчення та осмислення ос-новних етапів і напрямків розв-ку ек-них вчень. Історія ек-них вчень розкриває передумови та з-номірності еволюції світової ек-ної науки, систе-матизує ек-ні знання і дає аналіз, висвітлює ек-ні концепції основних шкіл і напрямків ек-ної думки, знайомлять з досягненнями видатних ек-тів.

Зав-ня:

Поглиблення знань з економтеорії

Формування уявлень про з-номірності, тен-денції розв-ку економтеорії.

Аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямків економтеорії

Розгорнута хар-ристика сучасих економтеорій.

Знання історії ек-ної думки важливе для оволо-діння куль­турою ек-ого мислення, для творчого сприйняття й викорис­тання ек-ної теорії, для да-льшого розв-ку ек-ної науки.

4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.

В античній літературі ек-ну думку стародавнього світу ви­ражено в найрозвиненішому вигляді. Джерелами, які дають уявлен­ня про ек-ну думку античності, є з-нодавство держав, пуб­лічні висту-пи і твори філософів, істориків, політичних діячів, поетів та ін. Висловлювання античних авторів з ек-них проблем, хоч і не є ще цілісною сис-мою поглядів, проте це вже серйозна спроба теорети-чно осмислити та науково узагальнити хар-рні для цієї доби ек-ні процеси та явища.

Основні ідеї мислителів Стародавньої Греції з ек-них пи­тань не тільки дивують своєю надзвичай-ною глибиною та оригі­нальністю. Вони лягли в основу всієї ек-ної науки.

Свої ек-ні погляди Ксенофонт виклав у багатьох творах, головним з яких є «Домострой». У них дано хар-ристику рабовласницького госп-ва. Основна проблема - пошук шляхів подолання прита­манних такому госп-ву недоліків (наприклад прод-ність рабської праці). Розумів протилеж-ність між розумо­вою і фізичною працею. Був при-хильником натурального госп-ва. С-г вважав най-важливішою галуззю ек-ки. Він не залишив без уваги і проблеми товарно-грошових відносин з огляду на можливість їх використання для зміц-нення на­турального госп-ва. Ставив питання про подвійне вико­ристання блага — як споживної цін-ності та як мінової. Визнавав функ-ня грошей ли-ше як скарбу і засобу обігу, засуджуючи лихварс-тво.

Платон.  Основні твори, в яких викладено його ек-ні погляди («Держава» та «З-ни»), присвячено проблемам держави. У працях виклав свою кон-цепцію ідеальної держави. Вихідною в його тео-ретичній по­будові була думка про те, що держа-ва, яка складається з багатих і бідних. Поділ пра-ці є основним принципом побудови держави. Вважав, що товари порівнюються за допомогою грошей. Категорія в-сті в його теорії відсутня. Гроші потрібні для обміну, а тому мають викону-вати ф-ції засобу обігу та міри в-сті. До ф-ції гро-шей як скарбу, засобу нагромадження ставився вкрай негативно.

Арістотель  — найвидатніший мислите­ь давни-ни, досліджував більш широке коло теоретико-ек-них проб­лем, ніж Ксенофонт і Платон. створив проект «найліпшої держави». Соц-ною основою такої держави мають бути громадяни, які володі­ють середньою власністю. Провідною галуззю ек-ки вва­жав землеробство. Розрізняв 2 види багат-ства: багатство як сукупність споживних в-стей (природне, істинне багатство) і багатство як нако-пичення грошей. Заслугою Арістотеля є аналіз зародження й розв-­ку торгівлі, виникнення гро-шей — необхідність, зумовлена розв-ком торгівлі.