52. Ек-ні погляди Чернишевського.
Микола Гаврилович Чернишевський (1828—1889) - представник революційно-демократично-го руху. Більшість його праць присвячено крити-ці кріпацтва: «Про нові умови сільського побуту» (1857), «Про поземельну власність» (1857), «Лис-ти без адреси» (1861), «Панським селянам від їх-ніх прихильників уклін» (1861).
Критика кріпацтва, обгрунтування необхідності його знищення грунтувались на глибокому аналі-зі суті кріпосницької сис-ми як примусової праці. Обов'язкова праця є невигідною не лише для се-лян, а й для поміщиків, вона є головною причи-ною убозтва держави в цілому. Хар-ризуючи крі-пацтво як гальмо ек-ого розв-ку, розробляє про-граму його знищення, яка не обмежується ви-могою ліквідації примусової праці, особистого звільнення селян. Основа програми - питання про землю. Виступає за ліквідацію поміщицької влас-ності на землю без викупу, передачу землі в дер-жавну власність з общинним володінням. Ідеа-лом є така форма поземельної власності, яка по-єднує власника, господаря й робітника в 1-ій осо-бі. Державна власність із общинним володінням з усіх форм власності найбільш підходить до цього ідеалу .
Здавалося б, що цій вимозі найбільш відповідає селянське приватне госп-во, а не община. Справ-ді, селянське госп-во оголошує вищою з усіх іс-нуючих форм В, але тільки за перехідних умов. Тенденція подальшого розв-ку мас полягати в поступовому розширенні сфери панування дер-жавної власності з общинним володінням і скоро-чення сфери приватновласницького В. Це умож-ливить початок поступового переходу до соціалістичних форм госп-ва. Наголошував на можливості не допустити в росію кап-зм, котрий є не обов'язковим, та й не бажаним шляхом ек-ого розв-ку. Після ліквідації феодалізму країна розвиватиметься через «перехідний стан» до па-нування колективних форм В. «Перехідний стан» - період співіснування секторів — общин-ного, колективного і приватного. Причому общин-ний сектор має витісняти приватний. На зміну приватній власності має прийти сус-на власність як більш справедлива, як така, що відповідає по-требам трудящих і зв'язана із сус-ним В. Перемо-га соціалізму є невідворотною. Соціалізм стає з-номірним рез-том розв-ку свідомості і матеріаль-ного В. І якщо ідея соціалізму виникла на Заході, то її здійснення можливе насамперед у Росії, то-му що тільки тут збереглась вихідна форма коле-ктивної власності — община. На Заході її давно зруйновано розв-ком кап-зму.
Виступив як глибокий критик кап-зму і буржуазної ПЕ у наукових працях: «Молінарі. Курс ПЕ» (1857), «Принципи народного госп-ва В. Рошера» (1858), «Капітал і праця» (1860), «Примітки до «Основ політичної економії (за Міллем)» (1860—1861)та ін.
Кап-зм - експлуататорський, але прогресивний порівняно з феодалізмом лад. Щодо ПЕ, то Чер-нишевський зробив, по суті критичний аналіз іс-торії буржуазної ПЕ й утопічного соціалізму. Він проаналізував усі основні напрямки ек-ної думки, починаючи з меркантилістів. Високо оцінює кла-сичну ПЕ і називає основним її теоретичним до-сягненням «...висновок. що будь-яка цінність створюється працею». Буржуазних ек-тів пізнішо-го періоду називає «рутинними ек-тами», нездат-ними розвивати науку. До цих ек-тів він відносить Сея, Бастіа, Мальтуса, Кері, Рошера, Мак-Кулло-ха та багатьох ін. Теорії вищеназваних ек-тів на-зиває «ПЕ капіталістів» і протиставляє їй особи-ву «ПЕ трудящих». Її зав-ня він бачив у захисті інтересів трудящих, і передовсім селянства.
Розробляючи свою «теорію трудящих», аналі-зує майже всі основні проблеми ПЕ. Особливе місце належить теорії трудової в-сті, називає працю єдиною матеріальною субстанцією в-сті. Виходячи з цього він робить висновок про спра-ведливий розподіл. Якщо попередня теорія стве-рджувала, що «все створюється працею», то но-ва додає, що «все має належати праці». Саме з цих позицій аналізує такі ек-ні категорії, як цін-ність В, мінова цінність, внутрішня цінність. Кап-не госп-во регулюється цінністю В й міновою цінністю. А в майбутньому соціалістичному госп-ві буде діяти внутрішня цінність.
Цінність В - об'єктивні витрати на В товарів. Мінова цінність (ціна) регулює обмін товарів. Крім відшкодування витрат В, вона забезпечує одержання капіталістами прибутку.
Кап-на сис-ма госп-ва з її формами розподілу не сприяє необхідному й можливому зростанню В, що проявляється у невідповідності мінової цінно-сті внутрішній цінності. Хоч мірою внутрішньої цінності (як і мінової) є праця, проте умови їхнього утворення різні. Умовою функ-ня мінової цін-ності є попит окремих платоспроможних осіб. Внутрішня цінність передбачає оцінку предме-та з урахуванням добробуту всіх трудящих. Це досягається планомірним визн-ням сус-них пот-реб і реальних можливостей їхнього задоволен-ня в майбутньому соціалістичному сус-ві.
У соціалістичному сус-ві метою В є забезпечення добробуту трудящих. Відповідно внутрішню цін-ність матимуть лише продукти, які задовольня-ють потреби трудящих. Здійснює класифікацію потреб і продуктів, які їх задовольняють. Про-дукти поділяє на предмети 1-ої необхідності, пре-дмети комфорту і предмети розкошів. Поки не за-доволено потреб у предметах 1-ої необхідності, предмети комфорту, а тим більше розкошів, не можуть мати внутрішньої' цінності.
Капітал — продукт праці, який служить В. Відтак капіталом стають і продукти харчування робітни-ка, зайнятого у В. Предмети розкошів — не капі-тал. Отже, капітал здобув соц-ну хар-ристику як сус-ний фонд В, тобто та частина сус-ого продук-ту, що її сус-во виділяє для вигідного В й вигідно-го спож-ня. Капітал — вічна категорія. Проте за умов кап-зму він не забезпечує необхідного зрос-тання В, тому що капіталісти витрачають великі кошти на предмети розкошів.
Чітко формулює обернену залежність між прибутком і зар-пл. Підкреслюючи експлуататорську природу прибутку, він зазначає, що в майбутньо-му, соціалістичному сус-ві. коли трудящі будуть власниками засобів В, прибуток зіллється із зар-пл і всі рез-ти праці належатимуть робітникам.
Ренту розглядає як надприбуток. Він, у цілому, поділяє теорію диференційної ренти за родючіс-тю землі, теорію розроблену Рікардо, але катюго-рично заперечує її зв'язок із з-ном спадної родю-чості грунту. У його працях висловлено думку про утворення ренти і на гірших ділянках, тобто або-лютної ренти.
Велику увагу приділяє Чернишевський хар-ристи-ці конкуренції і з-ну в-сті, поділу праці за умов кап-зму, проблемам прод-ної праці тощо.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 Наверх ↑