31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена

Одними з 1-их науково обгрунтованих соціалісти-них докт­рин, що базувались на критиці приватної власності, на концепції її трансформації, були ідеї соціалістів-утопістів Сен-Сімона, Фур'є та Оуена.

Головною особливістю утопічного соціалізму було те, що його автори намагались вирішити проблеми побудови справедливого су­с-ва негайно, спираю-чись на тогочасні сус-ні інституції — державу, на-уку, мораль, політику та тогочасну ек-ну базу. Во­ни вірили, що сус-во можна вдосконалити, вплива-ючи на люд­ську свідомість, використавши силу держави. Соціалісти-утопісти шукали виходу в просвітительстві: потрібно, щоб сус-во — а під сус-вом вони розуміли найбільш освічену його частину — усвідомило, що кап-ний лад супе­речить людській природі. Утопічний соціалізм з'являється майже одночасно в 3-х фор­мах, у 3-х своїх різно-видах: у Франції — сенсімонізм і фур'єризм, а в Англії— оуенізм.

Основні праці Оуена: «Про формування людсько-го хар-ру» (1813), «Доповідь графству Ленарк» (1820), «Зауваження про вплив пром-вої сис-ми» (1815), «Виклад раціональної сис-ми сус-ва» (1830). Він є автором проекту Фабричного з-ну, а після 1834 р. починає видавати журнал, в якому пропагує євангелістське вчення та пише праці на теми моралі, з яких головною є «Новий мо­ральний світ» (1845). Був одночасно і теоретиком, і практи-ком. Він ви­ступав за створення нового сус-ва за допомогою просвітитель­ства й законодавства. В основу його програми покладено теоретичну сис-му, провід­ною ідеєю якої є формування соц-ого се-редовища, сприятли­вого для ефективної праці та всебічного розв-ку людини. Проголошує, що лю-дина — продукт середовища і що змінити її мо­жна, лише змінивши середовище, в якому вона існує. Під середовищем він розуміє сус-но-ек-ні відноси-ни, що впливають на поведінку людини. Основні складові сус-ого середовища - є інституціональні (ідеологія, мо­раль, право, освіта) та ек-ні компоне-нти. Він уважає, що ф-ції з формування нового се-редовища має взяти на себе держава, силою своєї влади спонукаючи до створення прогресивних інс-титуціональних і ек-них форм. Стверджує, що для перебудови ек-ого середовища потрібно знищи­ти приватну власність і прибуток, забезпечити еквіва-лентний обмін товарами за їхньою в-стю, замінити гроші «бонами праці», що стануть справжнім екві-валентом цінності. Критикуючи кап-зм, характе-ризує його як нераціональ­ну сис-му, що породжує суперечності, злидні, нові форми рабства та війни.

Причиною недоліків кап-зму він уважає приватну власність, релігію та шлюб, освячений церквою.

Приватна власність зумовлює приватно-кап-ну фо-рму розподілу, що уособлюється в праві власника визначати рівень при­бутків і тим самим підривати основи мат стимулів до пра­ці. Доводить це, поси-лаючись на дію з-ну в-сті. Визначає в-сть по-рікар-діанському, тобто працею, ви­траченою на В това-ру, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку Сміта, що з нагромадженням ка-піталу і приватної власності на землю продукт пра-ці розподіляється між 3-ма класами сус-ва, а тому в-сть визначається доходами. Для Оуена конкурен-ція і прибуток є 2-ма сторонами того самого явища — В, приватного за хар-ром. Кап-зм базується на прагненні отримання прибутку. Прибуток  трактує як рез-т несправедливого обміну, до­даток до ціни. Він є причиною ек-них криз надВ, або, скоріше, недоспоживання, вимагав ліквідації нетрудових прибутків. Гроші – 2-ий недолік кап-зму: вони спотворюють обмін і розподіл. Твердить, що гроші є знаряддям прибутку. Завдяки грошам прагнення прибутку підкоряє собі обмін, і неномальний про­даж товару за ціною вищою ніж його в-сть стає мо-жливим. Тому потрібно ліквідувати гроші. У пояс-ненні криз виходив також з індустріалізації В: ма-шинне В сприяє розширенню пропозиції, але поро-джує безробіття і скорочення попиту. Оуен стверд-жував, що нова пром-ва сис-ма може існувати і без капіталістів. На під­ставі рівня розв-ку техніки піс-ля пром-вої революції він робив висновок про те, що можна створити таку досконалу організацію В й розподілу, яка б не зазнавала криз. Релігія – 3-ій недоліком існуючого сус-ого ладу, оск вона не ви-конує ф-цій виховання нової людини, суперечить принципам сус-ної справедливості, закріплює нері-в­ність як моральний з-н. Шлюб, освячений церк-вою, — 1-а з форм рабства, причому постійного, оск його не можна скасу­вати в межах релігійного законодавства. Він посягає на свободу особистості, суперечить людській природі. Шляхи реформу-вання кап-зму. Створення соц-ого сере­довища — провідна ідея усіх практичних заходів Оуена. Сприяння у здійсненні цієї ідеї він очікував то від хазяїв, то від держави, то від кооперації. Вихован-ня через асоціацію, що об'єднується на підставі ек-ого кооперування праці, рівноправної участі у В й розподілі, Оуен оголосив наріжним каменем своєї доктрини. Оуен-реформатор. На фабриці Оуена (Нью-Ленарк) було ство­рено майже всі інститути соц-ого сус-ва. Крім того, він на півстоліття випе-редив фабричне законодавство: зменшив трива-лість робочого дня для дорослих із 17 до 10 годин, заборонив працю дітей до 10 років і створив для них світські школи, відмовився від сис-ми штрафів

Оуен, працюючи в графстві Ленарк, спромігся на практиці полі­пшити організацію В, підвищити тру-дову дисципліну та прод-сть праці, поліпшити ум-ови праці, життя й побуту робі­тників, створити висококультурне середовище у межах окремого фабричного селища.

Успіхи, яких він досяг у Ленарку, Оуен мріяв поширити на все сус-тво. Він починає розробляти програми реформування кап-зму, ініціює і бере участь у розробці фабричного законодавства

Оуен опрацював також цікавий план ліквідації безробіття, з до­помогою організації «кооператив-них селищ» для безробітних. Кож­не селище мало бути самостійною госп-кою од. і виро­бляти все для задоволення власних потреб, і лише надлишки ви-робленого можна було продати. Селища функціо-нували б за принципами госп-ого та комерційного розрахунків. Створен­ня таких селищ мало зробити, на його думку, зайвим податок на ко­ристь бідних.

В основу обміну покладалися так звані трудові гроші, тобто бони, що відображатимуть реальні витрати праці на В товару і, відповідно, знищува-тимуть можливість одержання будь-якого прибу­тку. На практиці це виглядало б так, що кожний, хто має товар, несе його в Банк обміну і після оці-нювання експертами отримує бони, із зазначенням, скільки трудових годин витрачено на В дано­го то-вару. Власник бонів міг отримати в банку будь-який інший то­вар, на В якого витрачено стільки ж трудових годин. Комуністичне сус-во — головна мета теоретичної сис-ми Оуена. Реорганізацію всь-ого сус-ва на комуністичних заса­дах він уявляв як створення окремих громад. На відміну від Фур'є, Оуен не визнає приватної власності взагалі. Тому в громадах немає місця капіталістам та кап-ому при-бутку. Оуен не був революціонером: він відмовив-ся брати участь в чартистському русі, ніколи не ви-ступав за експропріацію приват­ної власності, об-межуючись лише ідеєю соціалістичного реформу­вання сус-ва з допомогою найсвідоміших його представників та уряду.