38.Марксизм і сучасність
Визнаним вкладом в ек-ну науку є теорія реалізації Маркса, яку було також сформульовано з позицій трудової теорії в-ті. Маркс не наполягає на абсолюти-зації в-сних показників, він указує лише на те, що во-ни відображають тенденцію, котра є об'єктивною і, здійснюючись, спричиняє обов'язкові наслідки на ма-кроек-ому та мікроек-ому рівнях. Він пояснює приро-ду циклічності, криз надВ, визначає фази циклу, ана-лізує наслідки цих явищ. Усе це високо оцінюється сучасною ек-ною наукою.
Схеми реалізації сус-ого продукту, в яких відображе-но рух усіх частин в-сті створеного продукту, є знач-ним внеском у досл-ня проблеми пропорційності, то-бто рівноваги сус-ого В. Висновки, зроблені Марк-сом, узяли на озброєння не лише ортодоксальні марк-систи. Його теза про визначальну роль В засобів В і їхнього розподілу щодо В та розподілу предметів спож-я є вихідною для багатьох сучасних (особливо кейнсіанських) теорій.
На основі теоретичних абстракцій Маркс створив ши-року загальну картину кап-ого відтворення та його чинників. У межах теорії розширеного відтворення капіталу він зробив ряд висновків стосовно нагромад-ження, його визначальної ролі та факторів, висновків, що є актуальними і сьогодні, коли йдеться про проблеми ек-го зростання і його джерел, про роль ефекти-вного попиту та інвестицій.
Висновки з теорії будови капіталу, що розглядала зростання органічної будови капіталу як наслідок на-уково-технічного прогресу й розв-ку прод-них сил, повторюються в сучасних неокласичних та кейнсіан-ських теоріях ек-ого зростання.
Маркс і його послідовники у своїх досл-нях відштов-хувались від трудової теорії в-сті, критикуючи теорію граничної кор-сті, теорію факторів В. Та в сучасному макроек-ому аналізі ці теорії посідають чільне місце саме тому, що марксистська трудова теорія в-сті не може бути базою для прикладних досл-нь, не дає змо-ги простежити з допомогою к-сних показників і зоб-разити у вигляді лінійних моделей процеси нагромад-ження, розподілу сус-ого продукту, ек-ого зростання, закономірності й фактори ціноутворення, тобто про-цес відновлення ек-ної рівноваги.
У Маркса визн-ня в-сті легко пов'язується з визн-ням ціни та доходів, оск грунтується на визнанні лише 1-го фактора В, а сучасна ек-на думка базується на ба-гатофакторному аналізі. Серед цих факторів — праця, капітал, земля, під-цькі здібності. Тому в центрі досл-ня опиняється вже не в-сть, а ціна та її зміни під впливом змін у розв-ку факторів.
За кап-зму рух товарів відбувається не за взстю, а за цінами, які постійно відхиляються від взсті. Сам Маркс визнав це у 3-ому томі «Капіталу», сформулю-вавши вчення про ціну В, у якому стверджував, що ціни формуються під впливом інших, ніж в-сть, фак-торів, а в-сть є лише 1-єю з характеристик природи цін. Цю закономірність ураховує сучасна ек-на наука, яка позитивно сприймає висновки марксистської тео-рії цін, але досліджує фактори їх формування з пози-ції теорій граничної кор-сті та факторів В.
Теза про державну форму власності, що часто трапля-ється в Маркса, також є неоднозначною, адже він пи-сав, що бюрократія «має в своєму володінні державу, ...це і є її приватна власність». Розглядаючи державу як механізм диктату одного з класів сус-ва, Маркс звичайно мав на увазі, що її існування є тимчасовим, отже, державна форма власності також є скоромину-щою.
Як бачимо, висновки Маркса щодо проблеми транс-формування сус-ва були неоднозначними, залишали великий простір для вибору форм соц-них перетво-рень та значну можливість для різноманітного їх тра-ктування. Однозначним і категоричним був лише вис-новок про об'єктивну необхідність цих перетворень. Ортодоксальні послідовники марксизму тільки це і взяли на озброєння і зробили все, аби втілити в жит-тя. Проте ідеї Маркса-політика виявилися значно менш життєздатними, ніж ідеї Маркса-ек-ста. Внесок марксистської ек-ної теорії в науку визнано ек-стами всіх поколінь і всіх наукових напрямків. Багатьма ас-пектами теоретико-ек-ної концепції, запропонованої Марксом, науковці користуються й досі, бо ця конце-пція є логічною, побудованою з допомогою методу, який базувався на принципах діалектичності та істо-ричності, поєднання теорії та практики, зіставлення та порівняння, використання статистики та моделю-вання. У багатьох випадках Маркс був провісником сучасних ек-них теорій. Тому марксистську ек-ну те-орію можна вважати плідним напрямком розв-ку ек-ної думки.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 Наверх ↑