41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, Л.Брен-тано, К.Бюхер, В.Зомбарт.
70-ті р.19ст., нім. лідери аналізували особливості соц-ек-ого розв-ку країни на новому етапі - етапі переходу до монополістичного кап-зму, посилен-ня націоналістичних, мілітаристських тенденцій у політиці об’єднаної Нім., зростання класової кон-фронтації та ідеологістичних суперечностей у сус-ві призвели до розробити конструктивної про-грами “класового миру” і соц- них партнерств. За-сновник - Шмоллер. “Основи заг.вчення про на-родне госп-во.” Осн.теор.засади: емпіризм, опи-совий підхід до вивчення ек-них явищ і процесів, заперечення абстрактного методу пізнання дійс-ності, накопичення істор.фактів і статист.методів для майбутнього раціонального мислення. Наро-дне госп-во в цілому залиш.незмінним , відбува-ються зміни лише в окремих його ланках. Запе-речує існування об’єктивних ек-них з-нів, законо-мірності розв-ку ек-ого життя сус-ва. Ставить зав-ня- сформолювати з-ни на підставі емпіричних фактів. Прихильник міцної спадкової монархії, вперще запровадив “етичний принцип”, доводить ,що госп-ке життя визначається не тільки приро-дою та технікою, а й моральними факторами. Пропогував ідею відмови від класової бородьби і закликав вихов.робітників у дусі соц. солідарнос-ті. Виступав проти радикальних методів боротьби робітників з під-цями, засудж.за це Марксизм, пропагував мирні реформи.
Брентано-“класична ПЕ” ; ”Етика і народне госп-во в історії”. Ігнорував В, стояв на позиції мінової концепції. Рекомендував під-вам надавати пільги і демократизувати права робітникам, використо-вуючи фабричні законодавства, профспілки. Не-вірив у позитивну силу держ. не визнавав її ви-щості. Ідеолог картелей, вбачаючи в них засіб для усунення криз і безробіття. Монополізовання ек-ки розглядав як оздоровчий засіб, ототожнюв-ав прибуток із під-ким доходом і з винагородою під-цеві за “творчий дух”. Прихильник з-ну спад-ної родючості грунту,вихваляв дрібне с-г.
Бюхер —“піднесення нац-ної ек-ки”. З позиції мі-нової концепції розробив періодизації ек-ної іс-торії: 1)замкнене домашне госп-во(В для власно-го спож-ня, госп-во без обміну); 2) міське госп-во (В для зовнішнього спож-ня, безпосередній об-мін); 3) народне госп-во (товари проходять цілий ряд госп-в, перш ніж дійти до спож-чів). До замк-нутого домашнього госп-ва відносить первісний лад “нецивілізованих народів”, античну латифун-дію, землеробське госп-во вільних седян, а також маєток раннього середньовіччя. Характеристика міського госп-ва обмежувалася описуванням ре-місничого В, особлива увага приділялася роботі ремісників на замовлення. Народне госп-во ото-тожнює з кап-ним В (торг, єдині нац-ні ринки). Го-ловний критерій періодизаці сус-ва - зміни у сфе-рі обігу. Створив власну класифікацію форм і стадій розв-ку пром- ті: 1-а зв’язується з домаш-нім, замкнутим В; 2-а – з працею ремісника на за-мовлення; 3-я – з працею ремісника на вільному ринку; 4 –а – з домашнім В для скупника; 5-а - з великим фабричним В. Дав власне трактування суті фінансового капіталу як процесу абсолютно-го підпорядкування пром-ого капіталу позичково-му.
Зомбарт - ”Сучасний кап-зм”. Висунув і обгрунту-вав концепцію соц-ого плюралізму. Сус-во пря-мує не до соціалізму, а до складнішої ек-ної сис-ми. Прогнозував еволюцію кап-зму до гармоніч-ної, зрілої сис-ми, позбавленої ек-них криз, яка базуватиметься на впорядкованому, планомірно-му типі госп-ва. Розрізняв буржуазний (проявляв-ся.в скромності, ощадливості, працьовитості) і під-кий(відбиває тяжіння особисто до новаторсь-кого пошуку в сфері В) дух. Його праці сприяли формуванню ідеології нім.фашизму. Він підтри-мував расову теорію.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 Наверх ↑