49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.

Артур Пігу ( 1877-1959 ) – представник Кембрид-жскої ек-ної школи, 1-н з послідовників та учнів Маршалла. Пігу – автор концепції ек-ки добро-буту. Його концепція розглядає соц-ний добро-бут як суму добробуту окремих індивідів, а його основою є ек-ний добробут, що трактується як к-ть задоволення, котре можна виразити в грошов-ому еквіваленті. Стверджував, що ек-ні причини діють на ек-ний добробут будь-якої країни не прямо, а через створення й використання об’єк-тивного додаткового ек-ного добробуту, що його ек-сти називають нац-ним доходом.

Виходячи з принципу спадної кор-сті, що за ним сума задоволення потреб бідних верств населен-ня зростає швидше, ніж зменшується сума задо-волення багатих, запропонував ідею перерозпо-ділення доходів через активну податкову політи-ку держави. Він обгрунтував необхідність прогре-сивної сис-ми податків, яка передбачає збільше-ння ставки оподаткування пропорційно зростан-ню доходу, а також запровадження значного по-датку на спадщину. Він проаналізував форми де-ржавного втручання в ек-ку: пряму та опосеред-ковану. 1-а передбачає державний контроль над цінами та обсягами випуску продукції, 2-а – вико-ристання податків і субсидій як інструментів регу-лювання ек-ки. Вважав, що за умов вільної конку-ренції достатньо опосередкованих методів, а з посиленням позицій монополій в ек-ному житті виникає необхідність прямого втручання держа-ви.

Значну увагу він приділяв проблемі зайнятості населення, яку зв’язував з рівнем зар-пл і реаль-ним попитом на працю. Якщо номінальна зар-пл скорочується повільніше, ніж падають ціни, то зростає реальна зар-пл, що веде до збільшення сукупного попиту і випуску продукції. У наслідок цього зростає зайнятість або нац-ний дохід – за-гальний обсяг товарів та послуг, що виготовляю-ться в сусп-ві протягом року, тобто та частка мат доходу сусп-ва, яка може бути виражена в гро-шах, - товари та послуги для кінцевого спож-ня.

Ральф Джорж Хоутрі ( 1879-1975 ), англ. Ек-ст, представник кембріджскої школи. Праці - “ Добра й погана торгівля” (1913), “Капітал і зайнятість” (1937).

Розглядав ек-ну діяльність у тісному взаємозв`яз-ку з політикою та етикою, владою держави, пси-хологією. Його заслугою було твердження, що багатство й доходи розподіляються між людьми нерівномірно, а це є наслідком індивідуалістично-го принципу ведення ек-ки. Тому Хоутрі вважав, що ідеальною є така ек-на система, яка викорис-товує здатність людини до колективної праці.

Основне поняття в системі Хоутрі – це прагнення прибутку. Прибуток є наслідком торговельних зді-бностей, тобто здібностей реалізувати товари. Збільшення маси прибутку досягається збільше-нням обороту. Він чітко розмежовує фактори В та отримані на них доходи. Дохід на капітал, за його твердженням, включає премію за ризик. Процент – це винагорода за користування капіталом. Усю систему понять у Хоутрі пронизано ідеєю кредит-но-грошової політики, яка має бути гнучкою, ні надто експансіоністською, ні обмежувальною; по-літика високої зар-пл має забезпечувати пропор-ційно більший приплив грошей і пропорційно ви-щі прибутки і ціни. Політику у сфері зар-пл і кре-дитно-грошову політику треба тісно зв’язувати між собою, бо тільки так можна забезпечити гро-шову рівновагу, стабільність зар-пл й ціни.

Хоутрі належить пріоритет у створенні теорії, яка зв’язує споживчі доходи й витрати з ек-ним цик-лом. Кредитна сис-ма є важливою складовою йо-го моделі, тому що саме приплив грошей з банків для задоволення потреб торговців веде до підви-щення доходів. А звідси випливають доходи й ви-трати спож-чів, включаючи чисті інвестиції. Але основного фактора, який стимулює кругооборот доходу, потрібно шукати у зростанні споживчих витрат. Це кумулятивний процес, що відбиваєть-ся у зростанні рівня цін.

Ек-ні потрясіння в концепції Хоутрі спричиняють-ся переважно змінами грошових потоків, а не по-рушеннями процесу В. Вирішальні фактори він шукає не в галузях, що виготовляють товари ви-робничого призначення, а в тім, як банківські про-центні ставки зачіпають запаси торговців. Угаслі-док зростання грошових доходів підвищується попит на гроші, а це змушує банки збільшувати процентні ставки і тим самим припиняти бум. Спираючись на такі міркування, вважав, що за допомогою самих тільки грошових маніпуляцій можна поставити ек-ний цикл під контроль .