36. Теорії в-сті та додаткової в-сті К. Маркса

Маркс визначає ціну товару як перетворену фо-рму його в-сті, основу якої стано­вить не витраче-на праця, а увесь капітал, котрий був використа-ний для В цього товару. З погляду капіталіста ва-рті уваги лише витрати В, оск саме вони зумов-люють отримання прибутку. Як­що ціна — це гро-шова оцінка в-сті товару, то прибуток є проявом реалізованої додаткової в-сті, а витрати В — су-мою постійного та змінного капіталу. Прибуток як перетворена форма додаткової в-сті є ме­тою і мотивом діяльності капіталіста, показником ефе-ктивності роз­в-ку кап-ого В. Відношення прибутку до ви­трат В (норма прибутку) сигналізує про до-цільність діяльності, віддачу од. капіталу та сту-пінь його зростання, стан справ на ринку товарів і, частково, на ринку праці.

Фактори, що визначають норму прибутку, — це норма додаткової в-сті, швидкість обороту ка-піталу, орга­нічна будова капіталу та ін. Особливу увагу він приділяє аналізу впливу органічної бу-дови капіталу на зміну норми прибутку, зазнача-ючи, що зі зростанням розмірів постійного капіта-лу внаслідок запровадження досягнень НТП нор-ма при­бутку має тенденцію до спадання через збільшення витратної час­тини створюваної в-сті. Виникає конфлікт між розширенням В і самозрос-танням в-сті. Цей процес супроводжується скоро-ченням к-ті зайнятих у В. Досл-ня перетворених форм додаткової в-ті завершує­ться аналізом зе-мельної ренти. Маркс показав, що розв-к кап-зму в землеробстві спричиняє відокремлення зе-млі як головного засобу В від її власника.

Ек-но власність на землю реалізується через ре-нтні відно­сини. Визначає 2 види ренти, що відо-бражають 2 види відносин: власника та користу-вача — абсолютну та диференційну ренту.

До Маркса ніхто не дав із позицій трудової теорії в-сті пояснення суті абсолютної ренти та її дже-рел. Маркс це зробив, користуючись запропоно-ваною ним категорією ціни В, через з'ясування особливостей ціноутворення в с-г, використаної живої праці, а отже, створеної додаткової в-сті. Щоправда, існує ціла низка протидіючих чинни-ків.

З позиції теорії вартості Маркс зміг пояснити, чо-му, коли товари продаються за їхньою в-стю, за різної органічної будови і різної швидкості оборо-тів у різних галузях В капіталісти на од­наковий капітал отримують однакову норму прибутку, за рахунок яких чинників відбувається вирівнювання норми прибутку.

. 29. Ек-на програма Ф. Лассаля.

Фердинанд Лассаль (1825-1864). Праця - "Пан Бастіа - Шульце-Деліч, або Капітали Праці".

У трактуванні соц-них ідей наслідує Маркса, про-те він не теоретик, а практик, пропагандист. Зак-ликає забезпечити панування в державі 4-ого стану (трудящих), що породила б небачений в іс-торії розквіт сус-ва. Панування 4-ого стану не оз-начає загострення суперечності між класами. За-клик до панування 4-ого стану - це "заклик до примирення". Проте конкретних шляхів і методів досягнення такої мети не бачив, а можливість втілення соц-зму відкладав на далеке майбутнє. Саме тому вважав не лише зайвим, а  навіть не-бажаним використання соціалістичних гасел у поточній пропаганді. Безпосередні соц-ні вимоги він зв`язує зі здобуттям загального виборчого права і створення виробничих асоціацій. Загаль-не виробниче право має забезпечити реалізацію "істинної" мети держави. Виступає проти ідеї ек-ого лібералізму. Він - прихильник втручання дер-жаву, саме на неї покладає він  надії. Надаючи цій проблемі надзвичайно великої ваги, протис-тавляє буржуазній концепціїї держави концепцію робітничого класу. Буржуазна концепція держави передбачає збереження свободи і власності ба-гатіїв, що зумовлює посилення експлуатації сла-бкого сильному. А справжня мета держави інша - позитивно розвивати і невпинно вдосконалюва-ти людську істоту. За допомогою загального ви-борчого права він сподівався включити робітників у законодавчі установи і тим самим наблизити реалізацію цієї мети. Із вирішенням згаданої про-блеми тісно зв`язана й інша - створення виробни-чих асоціацій. Як теоретик соц-зму засуджував тяжке, безправне становище робітників. Але поя-снював його не соц-но-ек-ими умовами, а дією так званого залізного з-ну зар-пл: робітник оде-ржує лише мінімум засобів існування, а не пов-ний продукт праці. Скасувати цей з-н неможливо, але його можна нейтралізувати, "усунувши умови його дії". Нейтралізувати дію залізного з-ну споді-вався через перетворення робітників на під-ців організацією добровольних аоціацій. У таких асо-ціяціях робітники були б одночасно і під-цями. Тим самим було б ліквідовано різницю між зар-пл і прибутком, а винагорода робітника збільшилась бі до повного продукту праці. Це і є шлях до мир-ного, законного і єдино можливого способу зни-щення експлуатації. Капітал для утворення таких самоасоціацій має дати держава. Змусити дер-жаву це зробиит можна лише за допомогою зага-льного виборчого права. Не заперечував кор-сті кооперативів, але він наголошував на необхідно-сті проведення чіткої межі між інтересами найма-них робітників, виробників мат-благ і "інтересами спож-чів". Піддає гострій критиці ек-ну програму Шульце-Деліча і доводить тотожність його погля-дів і поглядів Бастіа, який виступав з ідеєю гар-монії інтересів у буружуазному сус-ві. Кап-зму протиставляє соц-зм, а виробниці асоціації роз-глядає як перехідну форму до майбутнього соц-ого ладу. У майбутньому сус-ві засоби В будуть спільними, спільною буде праця, а доходи розпо-ділятимуться відповідно до трудового внеску ко-жного працівника.