1.Предмет курсу і зав-ня курсу
Ек-на думка пройшла довгий шлях від появи уяв-лень про госп-ке життя, поглядів ек-ого хар-ру до формування ек-них теорій. Процес розв-ку ек-них теорій, їх виникнення, зміна іншими і –пред-мет історії ек-них вчень. Історія ек-них учень є складовою частиною історії ек-ної думки, тобто історія ек-них учень є сис-мою ек-них поглядів, які об'єднувались у певну сис-му. Таким чином, історія ек-них учень є поняттям вужчим, ніж істо-рія ек-ної думки.
Сис-ма ек-них поглядів – сукупність ек-них ідей, які роз’яснюють сутність певного кола явищ, вза-ємопов’язані між собою та виникають як наслідок відображення у свідомості ек-них відносин. Прос-лідкувавши історичний розв-к ек-них ідей, з’ясу-вавши як і в яких умовах розвивалась ек-на наука можна повніше зрозуміти та засвоїти положення ПЕ, осягнути еволюцію погядів на категорії та з-ни, зробити аналіз їх тлумачень.
Мета – поглиблення вивчення та осмислення ос-новних етапів і напрямків розв-ку ек-них вчень. Історія ек-них вчень розкриває передумови та з-номірності еволюції світової ек-ної науки, систе-матизує ек-ні знання і дає аналіз, висвітлює ек-ні концепції основних шкіл і напрямків ек-ної думки, знайомлять з досягненнями видатних ек-тів.
Зав-ня:
Поглиблення знань з економтеорії
Формування уявлень про з-номірності, тен-денції розв-ку економтеорії.
Аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямків економтеорії
Розгорнута хар-ристика сучасих економтеорій.
Знання історії ек-ної думки важливе для оволо-діння культурою ек-ого мислення, для творчого сприйняття й використання ек-ної теорії, для да-льшого розв-ку ек-ної науки.
4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
В античній літературі ек-ну думку стародавнього світу виражено в найрозвиненішому вигляді. Джерелами, які дають уявлення про ек-ну думку античності, є з-нодавство держав, публічні висту-пи і твори філософів, істориків, політичних діячів, поетів та ін. Висловлювання античних авторів з ек-них проблем, хоч і не є ще цілісною сис-мою поглядів, проте це вже серйозна спроба теорети-чно осмислити та науково узагальнити хар-рні для цієї доби ек-ні процеси та явища.
Основні ідеї мислителів Стародавньої Греції з ек-них питань не тільки дивують своєю надзвичай-ною глибиною та оригінальністю. Вони лягли в основу всієї ек-ної науки.
Свої ек-ні погляди Ксенофонт виклав у багатьох творах, головним з яких є «Домострой». У них дано хар-ристику рабовласницького госп-ва. Основна проблема - пошук шляхів подолання притаманних такому госп-ву недоліків (наприклад прод-ність рабської праці). Розумів протилеж-ність між розумовою і фізичною працею. Був при-хильником натурального госп-ва. С-г вважав най-важливішою галуззю ек-ки. Він не залишив без уваги і проблеми товарно-грошових відносин з огляду на можливість їх використання для зміц-нення натурального госп-ва. Ставив питання про подвійне використання блага — як споживної цін-ності та як мінової. Визнавав функ-ня грошей ли-ше як скарбу і засобу обігу, засуджуючи лихварс-тво.
Платон. Основні твори, в яких викладено його ек-ні погляди («Держава» та «З-ни»), присвячено проблемам держави. У працях виклав свою кон-цепцію ідеальної держави. Вихідною в його тео-ретичній побудові була думка про те, що держа-ва, яка складається з багатих і бідних. Поділ пра-ці є основним принципом побудови держави. Вважав, що товари порівнюються за допомогою грошей. Категорія в-сті в його теорії відсутня. Гроші потрібні для обміну, а тому мають викону-вати ф-ції засобу обігу та міри в-сті. До ф-ції гро-шей як скарбу, засобу нагромадження ставився вкрай негативно.
Арістотель — найвидатніший мислитеь давни-ни, досліджував більш широке коло теоретико-ек-них проблем, ніж Ксенофонт і Платон. створив проект «найліпшої держави». Соц-ною основою такої держави мають бути громадяни, які володіють середньою власністю. Провідною галуззю ек-ки вважав землеробство. Розрізняв 2 види багат-ства: багатство як сукупність споживних в-стей (природне, істинне багатство) і багатство як нако-пичення грошей. Заслугою Арістотеля є аналіз зародження й розв-ку торгівлі, виникнення гро-шей — необхідність, зумовлена розв-ком торгівлі.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 Наверх ↑