2. Предмет і зміст економіки праці.

Метою вивчення дисципліни є пізнання основних соціально-економічних відносин, пов’язаних з працею людини в суспільному виробництві в сучасних умовах.

Що ж характерно для сучасних умов?  Це, перш за все, перехід до ринку. В умовах ринкової економіки всі її учасники в своїй діяльності керуються своїми особистими потребами, інтересами. Інакше кажучи, кожна економічна одиниця намагається робити те, що вигідно їй самій. Тому, звичайно, підприємці ставлять своєю метою максимальний прибуток своїх фірм або мінімізацію своїх збитків. Власники матеріальних ресурсів намагаються одержати можливо більш високі ціни при продажу або здані в оренду цих ресурсів. За визначену кількість і важкість праці, що витрачається, постачальники живої робочої сили також намагаються одержати можливо більший дохід. В свою чергу, і споживачі, які купляють продукт, намагаються купити його по самій низькій ціні. Тобто ринкова система подає систему зв’язків, через яку індивідуальні рішення сумуються і урівноважуються за допомогою конкуренції і цін. Таким чином, люди враховують свої особисті інтереси і пристосовуються до поведінки один до одного, дотримуються при цьому визначених правил, які встановлюються державою і суспільством (права власності, закони про податки).

Вищезгадане відноситься і до науки економіки в цілому, а також і економіки праці, як її складової частини.

Що ж таке економіка праці? Більшість вчених вважають, що її предметом є праця як цілеспрямована діяльність людей, яка виникає в процесі і стосовно виробництва. В зарубіжних країнах спеціалісти вважають, що економіка праці – це дослідження функціонування і результатів ринку в сфері праці, а у вузькому понятті – поведінка підприємців і працівників у відповідь на дії загальних стимулів у вигляді зарплати, прибутку та інших факторів в області трудових взаємовідносин.

А коротко можна сказати так.

Економіка праці – це наука про суспільний устрій праці.

Тепер ми можемо дати визначення предмета економіки праці.

Економіка праці вивчає соціально-економічні відносини людей, які пов’язані з працею; економічні закономірності організації суспільної праці, формування і поведінку ринку праці, умови відтворення  робочої сили і дає прийоми і методи для аналізу і прийняття рішень по питаннях праці.

Предметом вивчення економіки праці є специфічні особливості організації, нормування, планування праці і управління нею в різноманітних умовах господарювання з метою підвищення ефективності виробництва.

Мета вивчення цих процесів і явищ в курсі "Економіка праці" – це не тільки виявлення загальних закономірностей розвитку, але й розробка практичних заходів щодо підвищення продуктивності.

А тепер про зміст економіки праці. В теперішній час сформовані наступні основні проблеми, напрямки і розділи економіки праці.

1. Продуктивність праці. Центральне місце тут займають методи співставлення витрат і результатів праці, оцінки внеску співробітників і колективів в загальні підсумки діяльності підприємства.

2. Людський капітал визначається сукупністю якостей людини (здоров’я, освіта, професіоналізм і т.ін.), які впливають на результати його діяльності.

3. Умови праці визначаються параметрами виробничого середовища (шум, температура повітря, вібрація і т.ін.), роботи, яка виконується (темп рухів, монотонність, важкість і т.ін.), режиму праці і відпочинку, психологічної і соціальної атмосфери. Найважливішою характеристикою умов праці є безпека діяльності людини. При покращенні умов праці росте його продуктивність.

4. Проектування трудових процесів включає вибір найкращих способів виконання робіт, розподіл їх між виконавцями, проектування робочих місць, системи забезпечення матеріалами, інструментами, енергією, іншими ресурсами.

5. Нормування праці - встановлення об’єктивно необхідних витрат і результатів праці по елементах виробничого процесу. Найбільш широко застосовуються норми витрат робочого часу на одиницю роботи.

6. Планування чисельності персоналу включає визначення результатів діяльності підприємства в залежності від чисельності співробітників, розрахунок нормативної трудомісткості продукції, динаміки персоналу  з врахуванням змін в продукції і технології.

7. Відбір, навчання і атестація спрямовані на підвищення якості персоналу. Розробляються системи конкурсного прийому на роботу, підвищення кваліфікації, оцінки результатів їх праці.

8. Мотивація – це процес спонукання людини щодо плідної діяльності, виходячи з її необхідності і мети підприємства.

9. Формування доходів і оплати праці. В цьому розділі розглядаються джерело доходів, причини її диференціації, фактори, які визначають структуру і рівень оплати праці, форми та системи заробітної плати.

10. Взаємовідносини в трудових колективах визначаються по економічних, психологічних і соціальних факторах.

11. Ринок праці і управління зайнятістю. Цей розділ присвячений аналізу ринків праці, факторам, які визначають зайнятість населення, політиці підприємства в області зайнятості, системам навчання безробітних новими професіями.

12. Маркетинг персоналу досліджує дії підприємства по забезпеченню людськими ресурсами, в тому числі, політику підприємства на ринку праці.

Ключові поняття праці:

· Минула праця – уречевлена праця, праця матеріалізована в товарах.

· Жива праця – затрати фізичної, нервової і інтелектуальної енергії людини.

· Конкретна – праця, витрачена у визначеній професіональній формі.

· Абстрактна – затрати фізичної і психологічної енергії людини при створенні матеріальних і духовних благ.

· Необхідна – праця, яка створює еквівалент вартості робочої сили (фонду життєвих засобів).

· Додана – праця, яка витрачається понад вартістю робочої сили.

· Майбутня – праця, яка необхідна в процесі експлуатації продукту праці.