4. Призначення та класифікація нормативів з праці

Для нормування праці крім даних, отриманих за допомогою фотографій робочого часу і хронометражів, використовуються наступні нормативні матеріали.

Нормативи режимів роботи устаткування - це регламентовані розміри режимів роботи устаткування, що забезпечують найбільше доцільне його використання. Прикладом можуть служити нормативи режимів різання металу на верстатах, що містять значення глибини різання, подача і швидкості в залежності від конструкції і матеріалу ріжучої частини інструмента, заданої частоти і точності опрацювання й інші параметри. Ці нормативи призначені для встановлення раціональних режимів роботи устаткування і визначення часу машинної роботи.

Нормативи часу - це регламентовані витрати часу на виконання окремих елементів, що входять до складу операції. Вони призначені для визначення норм витрат праці на машинно-ручні і ручні роботи і діляться на такі групи нормативів: основного часу (при ручних роботах), допоміжного часу, часу підготовчо-заключної роботи, часу обслуговування робочого місця, часу на відпочинок і особисті потреби.

Нормативи часу обслуговування - це регламентовані розміри витрат часу на обслуговування одиниці устаткування, робочого місця й інших виробничих одиниць. Вони використовуються для встановлення норм обслуговування, тобто кількості одиниць устаткування, робочих місць, виробничих площ і інших об'єктів, що необхідно закріпити за одним робітником або їхньою групою.

Нормативи чисельності - регламентована кількість робітників визначеного професійно-кваліфікаційного складу, що необхідно для виконання одиниці (або визначеного обсягу) роботи. Такі нормативи призначені для встановлення чисельності робітників в основному на роботах, на котрі їх визначення іншими засобами, зокрема  через нормативи часу, утруднено.

Типові норми розробляються на роботи, виконувані по типовій технології з врахуванням раціональних організаційно-технічних умов, вже існуючих на більшості або частин підприємств, де є такі види робіт. Типові норми рекомендуються в якості еталона для підприємств, де організаційно-технічні умови виробництва ще не досягли рівня, на який розраховані зазначені норми.

По сфері застосування нормативні матеріали підрозділяються на міжгалузеві (відомчі), галузеві і місцеві, а по ступеню укрупнення - на диференційовані (елементні і мікроелементні) і укрупнені.