1. Поняття, елементи та показники  ринку праці

Ринок праці – це система суспільних відносин, а також механізм, що забезпечує узгодження інтересів роботодавців та найманих працівників і регулює попит і пропозицію праці.

Праця є унікальним товаром і тому ринку праці притаманні певні особливості (на відміну від ринку матеріальних товарів):

1. Купівля праці роботодавцем означає, що він набуває права певний час використовувати працю вільної людини і стає власником результатів праці (на звичайному ринку купівля товару означає перехід права власності на нього).

2. Використання праці передбачає тривале спілкування між роботодавцем та найманим працівником.

3. Угоди на ринку праці відрізняються величезною різноманітністю, причому дуже важливими є негрошові аспекти угоди (умови праці, гарантії зайнятості, перспективи службового просування та ін.).

Стан ринку праці розкривається в його елементах:

- попит на працю;

- пропозиція праці;

- ціна праці.

Обсяг сукупного ринку праці визначається сукупним попитом (СП) та сукупною пропозицією (СПр) (рис. 1). Сукупний ринок праці СРП = СПСПр. Задоволений попит – перетин множин сукупного попиту та сукупної пропозиції  ЗП = СПÇСПр. Частини множин, що не перетинаються, складають поточний ринок праці ПРП = ПП + ППр.

Сукупна пропозиція включає все економічно активне населення (всі, хто працює або бажає працювати).

Сукупний попит – це кількість робочих місць, що існують в економіці країни. Окремо визначається ефективний попит, який враховує тільки економічно доцільні робочі місця.

Основна частина сукупного попиту та пропозиції задовольняються, що забезпечує працівників роботою, а робочі місця – працівниками та створює умови для функціонування економіки. Менша частина сукупного ринку праці виявляється вільною. Вона називається поточним ринком праці. Його обсяг визначається поточним попитом та поточною пропозицією.

Поточна пропозиція (ППр) праці складається з таких груп людей:

1) безробітних, які шукають роботу (випускники навчальних закладів, вивільнені з народного господарства);

2) працівників, які бажають змінити місце роботи або працювати у вільний час (від роботи, навчання, домогосподарки).

Поточна пропозиція залежить від природного та механічного руху населення.

Поточний попит (ПП) визначається кількістю вільних робочих місць. Він залежить від кількості місць, які звільнюються внаслідок плинності, смертності, виходу на пенсію, а також від кількості створених нових робочих місць за рахунок створення нових підприємств та збільшення обсягу продукції на діючих.

Рис. 1. Сукупний ринок праці

На ринку праці присутні  безробітні та вільні робочі місця, тому що поточна пропозиція праці не відповідає поточному попиту за професійною та кваліфікаційною структурою. Так, на 1.01. 2003 року в Україні перебувало на обліку у службах зайнятості 1055,2 тис. безробітних, а кількість вільних робочих місць становила 123,9 тис (на 28% більше по відношенню до відповідної дати 2002року).

В народному господарстві України вільні робочі місця тільки на 35-40% відповідають професійно-кваліфікаційним характеристикам осіб, які шукають роботу. Наявність робочих місць, які не співпадають із структурою та якістю незайнятої робочої сили є звичайним явищем і для розвинутих країн. Розвиток НТП, який викликає виникнення нових та модернізацію традиційних галузей в економіці, пред’являє інші, більш високі вимоги до якості трудових ресурсів. Тому поряд із незайнятістю завжди існує потреба у кваліфікованих кадрах і тому важливою задачею управління трудовими ресурсами на сучасному етапі є створення мобільної та ефективної системи підготовки та перепідготовки кадрів. Причому сам попит на робочу силу допомагає відрегулювати порушені пропорції підготовки робітників та фахівців.

Співвідношення попиту та пропозиції праці називають кон’юнктурою ринку праці, яка може бути трудодефіцитною, трудонадлишковою або рівноважною.

Показники кон’юнктури ринку праці:

1) якісні – професійний та кваліфікаційний склад поточної пропозиції та поточного попиту;

2) кількісні:

- навантаження на вільні робочі місця, яке дорівнює кількості осіб, що шукають роботу, поділеної на кількість вільних робочих місць ();

- забезпеченість незайнятих робочими місцями (визначається як обернена величина);

- місткість ринку праці, яка характеризує можливий обсяг використання робочої сили. Місткість поточного трудонадлишкового ринку праці дорівнює кількості вільних робочих місць. Місткість сукупного ринку праці дорівнює сумі чисельності зайнятих та місткості поточного ринку праці.

Таблиця 1. Кон’юнктура ринку праці України

 

Показник	Роки
	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002
Навантаження на вільні робочі місця	0,9	1,9	11	20	30	24	17	11	8
Забезпеченість незайнятих робочими місцями	1,1	0,5	0,09	0,05	0,03	0,04	0,06	0,09	0,12
Місткість сукупного ринку праці, осіб	До 23 млн.

 

Ціна робочої сили формується в залежності від кон’юнктури РП та має в свою чергу вплив на величину попиту та пропозиції. Аналіз характеру попиту та пропозиції на ринку праці дозволяє описати кілька моделей взаємодії продавців та покупців праці в залежності від  ступеня конкуренції. Виділяють такі моделі ринків праці: чисто конкурентний ринок праці, модель монопсонії (монополії одного покупця), моделі з урахуванням дій профспілок, модель двосторонньої монополії. Монопсоністом по відношенню до  працівників стає велике підприємство, що забезпечує зайнятість людей  в малих містах та віддалених регіонах. Якщо монопсонію на ринку праці тримає невелика кількість підприємств, то в цьому випадку має місце олігопсонія. Профспілки, які представляють  інтереси працівників, домагаються  збільшення попиту на працю та підвищення заробітної плати. Модель двостороньої монополії характерна для умов монопсонічного ринку, на якому діють потужні галузеві профспілки. Базова модель ринку праці за умов досконалої конкуренції наведена на рис.2.

 

Кількість праці

 

Рис. 2. Модель ринку праці.

У стані рівноваги ринку праці заповнені всі робочі місця та всі бажаючі знаходять роботу. Наведена модель стосується  ринку праці в умовах високорозвинутої стабільної економіки. Точка Д відповідає стану рівноваги ринку праці. Модель ринку праці в умовах кризової економіки представлена на рис. 3.

Рис. 3. Попит і пропозиція на кризовому ринку праці.

При низькій оплаті праці люди вимушені збільшувати кількість праці за рахунок вторинної зайнятості, зайнятості дітей, жінок, пенсіонерів. Як видно з рисунку 3, починаючи з точки А змінюється пропозиція праці. Точка А відповідає рівню оплати, що забезпечує споживання на рівні мінімального споживчого бюджету і нормальній зайнятості. Нижня частина кривої пропозиції відповідає українському ринку праці, де пропозиція праці тим більша, чим нижчий рівень оплати (люди вимушені працювати більше, щоб забезпечити мінімальні потреби. Точка С відповідає рівновазі ринку при неефективній надзайнятості та низькому рівні оплаті праці (ЗПС). Далі стає можливим перевищення пропозиції над попитом, коли люди не знаходять роботу і не можуть забезпечити навіть мінімального споживання. В результаті скорочується платоспроможний попит та обсяги виробництва продукції.