5.2. Порядок зміни норм праці.

Норми праці не можуть залишатися незмінними протягом тривалого періоду часу і підлягають періодичному відновленню в міру зниження трудомісткості виготовлення продукції.

На підприємствах повинна здійснюватися систематична робота з виявлення і використання резервів росту продуктивності праці і встановленню прогресивних норм. Ця робота передбачає: проведення атестації робочих місць; розробку і реалізацію плану технічного розвитку й удосконалювання організації виробництва; розробку і реалізацію календарного плану заміни і перегляду норм і освоєння нових норм.

Атестація робочих місць передбачає оцінку якості всіх факторів на підприємстві норм праці як одного з найважливіших показників організаційно-технічного рівня виробництва. Оцінка якості чинних норм припускає перевірку кожної норми на відповідність досягнутому рівню техніки, технології, організації виробництва і праці, після чого приймається рішення про атестацію або не атестацію перевірених норм.

Атестованими признаються технічно обґрунтовані норми, що відповідають досягнутому рівню техніки і технології, організації виробництва і праці.

Застарілі і помилково встановлені норми признаються не атестованими. Застарілими рахуються норми, що діють на роботах, трудомісткість яких зменшилася в результаті загального поліпшення організації виробництва і праці, росту фахової майстерності й удосконалювання виробничих навичок робітників. Помилковими рахуються норми, при встановленні яких були неправильно визначені організаційно-технічні умови або допущені неточності в застосуванні нормативних матеріалів, або в проведенні розрахунків.

Не атестовані норми підлягають зміні. Перегляд застарілих норм здійснюється в терміни, установлювані керівником підприємства за узгодженням із профспілковим комітетом і в рамках календарного плану заміни і перегляду норм праці. Перегляд помилково встановлених норм проводиться в міру їхнього виявлення за узгодженням із профспілковими комітетами.

Норми підлягають заміні новими і в міру впровадження у виробництво організаційно-технічних заходів, що забезпечують істотний ріст продуктивності праці.

До таких заходів відносяться: запровадження нового і модернізація діючого устаткування; упровадження прогресивної технології; поліпшення конструкцій виробів; удосконалення оснастки, інструментів; механізація й автоматизація виробничих процесів; удосконалювання організації робочих місць, їхня раціоналізація; впровадження раціоналізаторських пропозицій, міжгалузевих, галузевих норм і нормативів по праці і т.д. Діючі норми у цих випадках заміняються більш прогресивними нормами в залежності від ефективності  заходів, що впроваджуються.

Основою для зміни норм праці є також витікання терміна дії тимчасових норм. До тимчасових норм відносяться норми праці, що встановлюються на період освоєння нової продукції, нової техніки, технології, організації виробництва і праці. Як уже було сказано, тимчасові норми заміняються постійними після витікання терміна їхньої дії.

З метою планомірної роботи зі зниження трудових витрат і удосконалювання діючих норм на підприємстві до початку року розробляється календарний план заміни і перегляду норм праці.

Цей план складається на основі намічених до впровадження заходів плану технічного розвитку й удосконалювання виробництва і інших господарських заходів. Затверджений і узгоджений із профспілковим комітетом план заміни і перегляду норм включається в колективний договір.

Але всю нормативну базу можна представити у вигляді декількох сотень емпіричних залежностей (існуюча нормативна база – декілька мільярдів нормативів), така типізація дасть можливість не переглядати норми.

Отже, нормування праці – це основа її організації на підприємстві, це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також  між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання.

Основними об‘єктами нормування праці є робочий час, обсяги роботи, зона обслуговування, витрати енергії працівників.

В ринкових умовах науково обґрунтоване нормування праці стає одним із найдієвиших  засобів забезпечення конкурентоспроможності підприємства, оскільки сприяє скороченню затрат праці, економії коштів на оплату праці, а отже  - зниженню собівартості продукції і підвищенню ефективності господарювання.

Література для самостійного поглибленого вивчення теми: 1,2,3,4,5,11.