5. Методи нормування праці
На практиці використовуються: досвідно-статистичний і аналітичний методи нормування.
При досвідно-статистичному (іноді його називають сумарним) методі норми встановлюються в цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій. Досвідний метод припускає визначення норми на основі особистого досвіду нормувальника, а статистичний - заснований на встановленні норм за даними про фактичні витрати часу на аналогічну роботу в минулому. Дослідно-статистичний метод не може бути визнаний науковим, тому що норми розробляються без необхідного аналізу фактичних умов праці.
Науково обґрунтовані норми праці встановлюються аналітичним методом. З його допомогою нормування здійснюється в такому порядку: нормована операція розділяється на складові її елементи; визначаються всі фактори, що впливають на тривалість виконання кожного елемента (технічні, організаційні, психофізіологічні, економічні і соціальні); проектується раціональний склад операції і послідовність виконання її елементів з урахуванням найкращого сполучення факторів, що впливають на їхню тривалість. Після цього розраховуються витрати часу на кожний елемент і визначається норма часу на операцію в цілому. Одночасно розробляються організаційно-технічні заходи, що забезпечують упровадження запроектованого трудового процесу і встановленої норми.
Аналітичний метод нормування має два різновиди: аналітично-розрахунковий і аналітично-дослідницький. Вони різняться засобом визначення витрат часу.
При аналітично-розрахунковому методі витрати часу на кожний елемент операції й операцію в цілому визначаються по науково обґрунтованих міжгалузевих, галузевих або місцевих нормативах.
При аналітично-дослідницькому методі витрати часу на кожний елемент і операцію в цілому встановлюються на основі безпосередніх вимірів цих витрат на робочих місцях (шляхом проведення фотографії робочого часу або хронометражу).
Крім того, на підприємствах зустрічаються випадки одночасного використання двох різновидів аналітичного методу, коли одні елементи норми часу встановлюються по нормативах, а інші - на основі проведених дослідженні.
Найбільше розповсюдження на практиці одержав аналітично-розрахунковий метод, тому що він значно скорочує трудомісткість розробки норм, сприяє встановленню норм рівної напруженості і дає можливість розрахувати норми до початку виробництва нових виробів.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 Наверх ↑