3. Методи вивчення ефективності використання робочого часу

Вивчення витрат робочого часу проводиться за допомогою спостережень: фотографій робочого часу, хронометражу й інших методів.

Фотографія робочого часу - вид спостереження, при якому вимірюють усі без винятку витрати часу, здійснювані виконавцем (виконавцями) за визначений період роботи (наприклад, за зміну або її частину). Вона проводиться головним чином для виявлення втрат робочого часу, установлення причин, що викликають ці втрати, і розробки необхідних організаційно-технічних заходів щодо їхнього усунення.

Застосовується фотографія робочого часу і для розробки нормативів підготовчо-заключного часу, часу обслуговування робочого місця, перерв на відпочинок і особисті потреби, а також визначення оперативного часу на різні роботи в одиничному і дрібносерійному виробництві.

Крім того, фотографія проводиться для встановлення норм обслуговування устаткування і нормативів чисельності робітників, вивчення використання робочого часу передовими робітниками з метою поширення їхнього досвіду, виявлення причин невиконання норм виробітки окремими робітниками.

У залежності від кількості робітників, за якими ведеться спостереження  фотографія може бути індивідуальною, груповою (бригадною), масовою.

При індивідуальній фотографії робочого часу вивчається використання часу одним робітником протягом  робочого дня або іншого періоду.

Фотографія робочого часу складається з таких етапів: підготування до спостереження, спостереження і вимір витрат робочого часу, опрацювання й аналіз спостережень, розробка і впровадження у виробництво організаційно-технічних заходів.

У період підготування до спостережень вивчається майбутній технологічний процес, організація робочого місця, його обслуговування; технічні характеристики, режими роботи і стан устаткування.

Спостереження і вимір витрат робочого часу ведеться по поточному часі. Всі дії виконавця і перерви в роботі фіксуються строго один по одному в  листі спостережень.

При опрацюванні даних фотографії складається зведений баланс робочого часу по категоріях витрат: підготовчо-заключний час, оперативний час і т.д. У процесі аналізу визначаються нераціональні витрати і втрати робочого часу, установлюються їхні причини.

Після аналізу складається проектований баланс робочого часу. При цьому всі нераціональні витрати і втрати робочого часу виключаються і за їхній рахунок збільшується оперативний час. На підставі даних фактичного і проектованого балансів визначається можливий ріст продуктивності праці за рахунок усунення втрат і нераціональних витрат робочого часу.

Потім розробляються заходи щодо усунення втрат робочого часу й удосконалення організації праці, що включаються в план організаційно-технічних заходів з вказівкою терміна їх виконання і виконавців.

Групова фотографія робочого часу проводиться в тих випадках, коли робота виконується групою робітників. Однієї з. основних задач групової фотографії є вивчення існуючого розподілу і кооперації праці, використання робочого часу, ефективності застосування устаткування.

Порядок проведення спостережень при груповій фотографії такий же, як при індивідуальній фотографії робочого часу.

При вивченні використання робочого часу більшого числа робітників (більш 10 чоловік) проводиться масова фотографія робочого часу методом моментних спостережень, при якому фіксуються не абсолютні розміри витрат часу на окремі види робіт, а число моментів їхній виконання. Для досягнення необхідної точності результатів спостережень заздалегідь установлюється по формулах або відповідних таблицях їхній обсяг, тобто число моментів, що необхідно зафіксувати.

Спостереження проводяться шляхом обходу по заздалегідь розробленому маршруті ділянки, де розташовані робітники місця виконавців. У процесі обходу спостерігач фіксує, чим зайнятий робітник у даний момент, шляхом нанесення відміток у  листі спостережень.

У процесі опрацювання результатів спостереження підраховується кількість моментів по кожному виду витрат робочого часу, а також їхня сума і визначається їхнє процентне вираження.

Аналіз результатів і розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків проводиться так само, як при індивідуальній і груповій фотографіях робочого часу.

У практику нормування праці широко застосовується самофотографія робочого часу. На відміну від фотографії робочого дня при самофотографії враховуються лише втрати робочого часу, пов'язані з організаційно-технічними неполадками, що записуються самим робітником у спеціальний бланк спостереження.

Метою проведення самофотографії є притягнення до удосконалювання організації праці самих робітників. На основі аналізу отриманих даних розробляються заходи щодо усунення недоліків.

Хронометраж - вид спостереження, при якому вивчаються циклічно повторювані елементи оперативної роботи, окремі елементи підготовчо-заключної роботи або роботи з обслуговування робочого місця.

Основне призначення хронометражу: визначення тривалості повторюваних елементів операції (прийомів і рухів) для розрахунку норм або для розробки нормативів часу; виявлення і вивчення передових методів і прийомів праці з метою передачі цих методів роботи широкому колу робітників; перевірка встановлених норм виробітки; виявлення причин невиконання норм окремими робітниками.

У період підготування до проведення хронометражу спостерігач вивчає технологічний процес виконання нормованої операції, аналізує його, розбиває операцію на елементи, вивчає режим роботи устаткування й організацію робочого місця. Всі виявлені недоліки усуваються до початку спостереження.

При виборі виконавця враховується ступінь виконання ним норм, його кваліфікація, відповідність розряду нормованої роботи і робітника.

Перед проведенням хронометражу встановлюється кількість необхідних спостережень. Воно залежить від тривалості елементів операції, типу виробництва і вимог, запропонованих до ступеня точності отриманих даних. Для більшої точності проводиться більше число спостережень.

Хронометраж може бути  неперервний, коли виміри тривалості елементів операції проводяться безупинно від початку до кінця операції, і вибірковий, при якому проводяться виміри окремих елементів операції.

При проведенні неперервного хронометражу в хронокарті відмічається час початку хронометражу, а потім фіксується по поточному часі закінчення кожного елемента.

Обробка результатів спостереження починається з визначення тривалості виконання окремих елементів операції. При проведенні неперервного хронометражу вона дорівнює різниці показань поточного часу двох суміжних вимірів. Потім виключаються помилкові (дефектні) виміри, про які зроблені оцінки при спостереженні, і складаються хронометражні ряди тривалості виконання кожного елемента операції у усіх вимірах. Якість результатів спостереження характеризується розміром коливань цифрових значень хроноряду. Коливання залежать від виконуваної роботи, характеру участі в ній робітника, тривалості елементів операції, типу виробництва, кваліфікації спостерігача і використовуваних при вимірі приладів.

Показником оцінки хроноряду є фактичний коефіцієнт сталості, що визначається відношенням максимальної тривалості елемента в даному хроноряді до мінімальної. Фактичний коефіцієнт сталості порівнюється з нормативним. Якщо він менше або дорівнює нормативному, хроноряд рахується сталим, а саме спостереження якісним.

Далі визначається середня тривалість виконання кожного елемента операції.

Аналіз отриманих результатів проводиться з метою перевірки раціональності процесу виконання операцій. При цьому вишукуються можливості скорочення витрат часу шляхом усунення окремих елементів операції, заміни деяких прийомів більш раціональними і менше стомливими, а також перекриття машинним часом окремих елементів ручної роботи.

За допомогою аналізу визначаються склад операції і тривалість виконання окремих її елементів. Після цього встановлюється оперативний час виконання операції або вихідні дані для розробки нормативів на ручні і машинно-ручні роботи.

Аналогічно проводиться вивчення хронометражем витрат часу на окремі елементи підготовчо-заключної роботи і роботи з обслуговування робочого місця.

Вивчення витрат робочого часу дозволяє одержати необхідні дані для удосконалювання організації праці і встановлення норм трудових витрат, виявити резерви росту продуктивності праці і кращого використання устаткування.

Послідовність обробки даних індивідуальної фотографії робочого часу та обробки даних хронометражних спостережень приведено в методичних вказівках до виконання контрольної роботи.