2. Робочий час, його склад і структура

Для того щоб дізнатися, із яких частин укладаються різноманітні норми праці, необхідно вивчити класифікацію витрат робочого часу ( рис. 1).

Відповідно до неї весь робочий час виконавця або групи робітників підрозділяється на час роботи і час перерв.

Час роботи - період, протягом  якого робітник здійснює підготування і безпосереднє виконання отриманої роботи. Воно складається з часу роботи з виконання виробничого завдання і часу роботи, не передбаченого виробничим завданням.

Час роботи по виконанню виробничого завдання складається з таких категорій витрат робочого часу виконавця: підготовчо-заключного часу, оперативного часу і часу обслуговування робочого місця.

Рис.1  Класифікація витрат часу виконавця

Підготовчо-заключний час - це час, що затрачається робітником на підготування засобів виробництва до виконання заданої роботи і дії, пов'язані з її закінченням. До нього відноситься час, витрачений на одержання наряду на роботу, інструментів, пристосувань і технологічної документації; ознайомлення з майбутньою роботою, технологічною документацією, кресленням; інструктаж про порядок виконання роботи; наладку устаткування на відповідний режим роботи; здачу готової продукції й ін.

Величина підготовчо-заключного часу не залежить від обсягу роботи, виконуваної по даному завданню. Тому, коли тривалий час виконується та сама  робота, підготовчо-заключний час у розрахунку на одиницю продукції буде незначним по розміру. У цих випадках при встановленні норм воно звичайно не враховується.

Оперативний час - це час, що затрачається на виконання заданої роботи (операції), яке повторюється з кожною одиницею або визначеним обсягом продукції. Воно підрозділяється на основне, протягом  якого предмет праці притерпів кількісні і якісні зміни (наприклад, зняття стружки з деталі на токарному верстаті), і допоміжне, що витрачається на дії виконавця, що забезпечують виконання основної роботи (наприклад, установка і зняття деталі).

Час обслуговування робочого місця - це час, що витрачається робітником на догляд за робочим місцем і підтримкою його в стані, що забезпечує продуктивну роботу протягом  зміни. Час обслуговування робочого місця підрозділяється на час технічного й організаційного обслуговування.

Час технічного обслуговування - це час, що затрачається робітником на догляд за робочим місцем і  устаткуванням, що входить в його склад, необхідним для виконання конкретного завдання.

Час організаційного обслуговування - це час, що затрачається робітником на підтримку робочого місця в робочому стані протягом  зміни (час на приймання і здавання зміни, на розміщення і складання інструмента і т.д.).

Час роботи, не передбачене виробничим завданням це час, що затрачається на виконання випадкової і непродуктивної роботи (наприклад, на виправлення браку продукції).

Час перерв - це час, протягом  якого робітник не приймає участі в роботі. Воно ділиться на час регламентованих і час нерегламентованих перерв.

Час регламентованих перерв у роботі містить у собі час перерв у роботі, обумовлених технологією й організацією виробничого процесу, а також час на відпочинок і особисті потреби.

Час нерегламентованих перерв у роботі - це час перерв у роботі, викликаних порушенням нормального плину виробничого процесу. Воно містить у собі час перерв у роботі, викликаних недоліками в організації виробництва, і час перерв у роботі, викликаних порушеннями трудової дисципліни.

Всі витрати робочого часу виконавця, крім приведеної класифікації, можуть підрозділятися на нормовані і ненормовані.

Нормовані витрати включаються в норму. Вони необхідні для виконання заданої роботи. До них відноситься підготовчо-заключний час, час оперативної роботи, обслуговування робочого місця і регламентованих перерв.

Ненормовані витрати часу (час випадкової і непродуктивної роботи і нерегламентованих  перерв) у норму часу не включаються. Вони є прямими втратами робочого часу.

Сумарний розмір витрат часу на одиницю продукції називається штучно-калькуляційною нормою часу( ) і визначається за формулою:

де  -  підготовчо-заключний час на партію виробів;

 - кількість виробів у партії;

 - основний час на одиницю продукції;

- допоміжний час на одиницю продукції;

 - час обслуговування робочого місця на одиницю продукції;

 - час на відпочинок та власні потреби  на одиницю продукції;

 - час нормованих перерв з організаційно-технічних потреб.

 - підготовчо-заключний час на одиницю продукції.

Обернений до норми часу показник зветься нормою виробітку. Норма виробітку за зміну визначається за формулою:

де - тривалість зміни, годин.

Класифікація витрат робочого часу виконавця дозволяє виявити розмір і причини втрат, а також нераціональних витрат робочого часу. У цих цілях проводиться вивчення витрат часу на робочому місці.