Рекомендація
Дисципліна “Економіка праці” пов’язана із функціонуванням головного елементу виробничого процесу - робітника. Рішення соціально-економічних проблем праці знаходиться в центрі уваги менеджера на підприємстві.
Економіка праці як наука вивчає економічні закономірності в сфері трудових відносин, в тому числі специфічні форми виявлення сутності праці, такі як ринок праці, зайнятість, ефективність, організація та оплата праці, соціальні аспекти трудової діяльності.
Вивчення категорій науки, її концепцій та прийомів застосування у тісному взаємозв’язку є необхідною умовою формування у майбутнього фахівця знань в галузі раціональної і ефективної організації праці та її оплати. Підготовка фахівця, що професійно займається економічною, маркетинговою та підприємницькою діяльністю, передбачає цілісне сприйняття всіх тем курсу, володіння культурою мислення, розуміння професії та її ролі у взаємозв’язку з іншими видами трудової діяльності.
Об’єктом вивчення дисципліни “Економіка праці” слугує праця – доцільна діяльність людей, яка спрямована на створення матеріальних благ і надання послуг.
Предмет економіки праці – це устрій праці та соціально-економічні відносини, які виникають з приводу використання праці.
Метою вивчення дисципліни “Економіка праці” є формування системи спеціальних знань та набуття практичних навичок з управління трудовими відносинами та організації оплати праці, які необхідні для успішної діяльності менеджера в умовах ринкової економіки.
Основним завданням вивчення дисципліни є набуття теоретичних і методичних основ економіки праці для забезпечення ефективного функціонування підприємства.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен
знати :
- чинники та тенденції динаміки трудових ресурсів;
- методи визначення оптимальної чисельності персоналу підприємства;
- показники та чинники росту продуктивності праці;
- сучасні багатоаспектні засоби мотивації праці;
- критерії вибору та методику оцінки ефективності форм та систем оплати праці;
- соціальні стандарти та умови.
уміти :
- приймати оптимальні рішення по забезпеченню виробництва трудовими ресурсами;
- визначати рівень продуктивності праці та резерви її підвищення на підприємстві;
- використовуючи діючу систему мотивації, добирати і впроваджувати ефективні заходи мотивування в колективі;
- визначати потреби працівників, використовуючи індивідуальний підхід, розробляти і впроваджувати комплексні сучасні мотиваційні заходи;
- визначати, добирати і впроваджувати різні форми і системи оплати праці.
- визначати ефективність використання діючих форм і систем заробітної плати, матеріального стимулювання, готувати пропозиції щодо їх удосконалення;
- забезпечувати соціальний захист працівників.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 Наверх ↑