та зберігання матеріалів

 

Завдання складського господарства полягають в прийомі, зберіганні, обліку матеріалів і регулюванні їх запасу, підготовці готової продукції до відправки споживачу. Важливу роль в організації роботи складів відіграє підготовка матеріалів до видачі у виробництво, організація заготівельних відділів у складському господарстві.

На складах виконується великий обсяг завантажувально-роз­вантажувальних робіт, переміщення матеріалів. Тому основним напрям-ком у розвитку складського господарства є: комплексна механізація та автоматизація робіт, спрямована на підвищення продуктивності праці та ліквідацію важких ручних операцій; покращення використання складсь-ких приміщень; організація матеріально-технічного забезпечення на основі оптової торгівлі; впровадження систем матеріально-технічного забезпечення типу “точно вчасно” (“джит” – США, “Канбан” – Японія), які значно скорочують обсяги складських запасів.

За функціональним призначенням склади поділяються на заводські та цехові. Так, серед складів машинобудівного підприємства можуть бути центральний матеріальний склад (головний магазин), склад металів (або склади за видами металів), склад виробів суміжних виробництв, склад запасних частин та обладнання, склад шихти та формовочних матеріалів.

Обладнання та оснащення складів залежать від низки факторів. Головні з них – вантажообіг, термін зберігання, форма та габарити виробів, вимоги до умов зберігання, вид тари, обсяг і частота поставок та відправлень. Залежно від цих факторів матеріали та готові вироби можуть зберігатися на спеціально обладнаних відкритих площадках, під навісами, в опалювальних та неопалювальних приміщеннях.

Для механізації завантажувально-розвантажувальних робіт та всередині складських приміщень використовують різні пристрої та машини: кран-штабелери, кран-балки та мостові крани, електрокари та різні засоби безперервного транспорту.

В останні роки розвиваються автоматизовані склади тарно-штучних вантажів, обладнані системами машин, які забезпечують транспортування, встановлення та пошук матеріалів за спеціальними програмами з використанням роботів. Автоматизовані склади є невід’ємною частиною автоматизовано-транспортних систем гнучких автоматизованих виробництв.

Для оцінки рівня оснащеності складів завантажувально-роз­вантажувальними засобами і механізмами використовують показник насиченості засобами механізації:

http://library.tup.km.ua/EL_LIBRARY/vidavn/metod/mtd2009_4/334/ch2.files/image125.gif,

 

де Qптр – сумарна трудомісткість всіх засобів механізації; Qскл – вантажообіг складу за розрахунковий період.

Основними напрямами вдосконалення роботи транспортно-складського господарства є: покращення структури парку підйомно-транспортних і транспортних машин; збільшення парку навантажувачів, які забезпечують транспортування матеріалів, завантаження та розвантаження, складування; впровадження транспортних і складських систем з автоматичним адресуванням вантажів, автоматизованих складів; автоматизованих контейнерних площадок; вдосконалення організації перевезень і складських процесів, реконструкція технічної бази транспортно-складського господарства; покращення системи техніко-еконо­мічного, оперативного планування і диспетчерського керівництва на основі використання математичних методів.

Управління транспортними процесами має багато особливостей. Транспортні засоби і завантажувально-розвантажувальні пункти належать до різних структурних підрозділів заводу. Завантаження виконується в одному цеху (складі), а розвантаження – в іншому, відповідно силами споживача і постачальника, а перевезення – транспортним цехом. При організації транспортних процесів вирішується завдання узгодження роботи всіх виробничих підрозділів і складів підприємства.

До техніко-економічних показників роботи транспортно-складсь­кого господарства відносяться: питома вага транспортно-складських витрат в собівартості продукції, собівартість перевезення вантажів, машино-години роботи транспортного засобу або підйомно-транспортної машини, собівартість складського зберігання 1 т вантажу та інші.

 

 

Модуль II. Теоретико-методологічні основи

планування виробничої діяльності підприємства

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76  Наверх ↑