системи створення та освоєння нової техніки

Цикл життя машини безпосередньо у виробництві включає період від початку промислового випуску, його нарощування, стабілізації та спаду випуску до повного припинення виробництва даних виробів.

Для комплексного відображення стадій життя виробу – від зародження ідеї до утилізації – використовується поняття життєвого циклу виробу, який складається з цілої низки стадій, етапів і окремих робіт, що виконуються для забезпечення його існування.

Стадія життєвого циклу – умовно виділена його частина, яка характеризується специфікою направленості робіт і кінцевими резуль­татами. Життєвий цикл поділяється на стадії: дослідження і проектування; виготовлення, обіг і реалізація; експлуатація або споживання.

Перший етап життєвого циклу – науково-дослідні роботи (НДР) – комплекс досліджень, які проводяться з метою отримання обґрунтованих вихідних даних, пошук принципів та шляхів створення нової продукції. НДР можуть носити фундаментальний, пошуковий чи прикладний характер.

Другий етап, який виділяється з конструкторських робіт – розробка технічного завдання (ТЗ). Технічне завдання визначає цілі, призначення розробки, головні джерела, стадії та етапи розробки. У ТЗ визначаються також технічні вимоги до конструкції та економічні показники, а також орієнтовні терміни завершення робіт.

Третій етап – проектно-конструкторські роботи (ПКР) – початок процесу конструювання. Розробляється технічна пропозиція, ескізний та технічний проекти, дослідні зразки і серії, проводяться необхідні випробування. Після закінчення випробувань створюється робоча документація для промислового освоєння.

Четвертий етап – технологічна підготовка та освоєння виробництва (ТПВ) – технологічна підготовка виробництва. Цей етап передбачає розробку маршрутної та подетальної технології, проектування та виготовлення спеціальної оснастки і нестандартного обладнання, їх налагодження та здачу цехам, організаційні заходи зі швидкого освоєння виробництва нової техніки.

Всередині етапів ведеться соціальна підготовка виробництва – виховна, ідеологічна, організаційна робота в колективі; забезпечуються співробітництво та взаємодопомога, дисципліна; роз’яснюються економічні наслідки освоєння нової продукції.

П’ятий етап (збігається з другою стадією) – виробництво виробу – охоплює тривалий термін випуску даного виробу, особливо в умовах багатосерійного чи масового виробництва. На цій стадії доволі часто проводиться часткова модернізація виробу.

Шостий етап – реалізація – включає зберігання, транспортування, монтаж та налагодження виробу.

Сьомий етап (четверта стадія) – експлуатація – період викорис­тання виробу, коли він дає економічний ефект.

Восьмий етап – утилізація виробу – став досить актуальним у зв’язку з великою увагою, яка приділяється в наш час вирішенню екологічних проблем, ліквідації забруднення навколишнього середовища. Необхідна чітка система утилізації та переробки техніки, що відпрацювала свій термін.

Блоки з першого по четвертий (НДР, розробка ТЗ, проектно-конструкторські роботи, технологічна підготовка та освоєння виробництва) формують систему створення та освоєння нової техніки (СОНТ). Це сукупність взаємо-пов’язаних процесів, які забезпечують наукову, конструкторську, технологічну та організаційну готовність підприємства (об’єднання) до випуску нового виробу заданого рівня якості. У процесі СОНТ встановлюється плановий обсяг випуску, терміни закінчення всіх стадій та етапів підготовки та освоєння вироб-ництва, рівень необхідних затрат. Таким чином, виникло поняття циклу “дослідження–виробництво”, під яким розуміють тісний взаємозв’язок наукових досліджень з їх промисловим освоєнням.

Цикл “дослідження – виробництво” безпосередньо означає тривалість, а звідси – вартість та якість дослідно-конструкторських робіт.

Основні напрямки для скорочення циклу СОНТ та підвищення економічної ефективності техніки, що створюється:

- використання систем автоматизованого проектування;

- удосконалення організаційних форм системи СОНТ, зокрема організація спільної роботи конструкторів та технологів;

- уніфікація, стандартизація та типізація конструкторських і технологічних рішень;

- технологічність виробів (конструкцій);

- механізація та автоматизація інформаційного обслуговування;

- моделювання процесів СОНТ;

- застосування сітьових методів планування та управління;

- порівняльний техніко-економічний аналіз та оптимізація конструкторських, технологічних та організаційних рішень.