7.1. Завдання і структура інструментального господарства

Затрати на інструмент та іншу оснастку в масовому виробництві складають 25–30 % від вартості обладнання, яке встановлене в цеху; в серійному – 10–15 %, в одиничному до 5 %. Його питома вага у собівартості випущеної продукції – 8–15 % (масове виробництво), 6–8 % (се­рійне) і 1,5–4 % (одиничне).

Витрати на проектування та виготовлення оснастки спеціальних видів досягають 80 % загальної суми витрат на виробництво. Число робіт­ників, зайнятих виготовленням інструменту складає п’яту частину всіх ро­бітників основного виробництва. Таким чином, раціональна організація ви­готовлення оснастки та інструменту для підприємства має велике значення.

Інструментальне господарство – це сукупність загальновиробничих i цехових підрозділів, які виконують функції своєчасного i комплексного обслуговування виробництва всіма видами технологічної оснастки.

До інструментального господарства відносяться: інструмен­тальні цехи, центральний інструментальний склад (ЦIС), база відновлення інструменту, цехові інструментально-роздавальні комори (IРК), заточувальні відділи в цехах, ремонтні відділи (бази, дільниці) в цехах. Керівництво інструментальним господарством здійснює начальник інст­рументального відділу або головний технолог.

Основні завдання інструментального господарства: визначення потреби підприємства в оснастці; планування придбання або виготовлення оснастки; забезпечення оснасткою виробництва; організація експлуатації оснастки та технічний нагляд за її експлуатацією; організація обліку та зберігання оснастки.

В інструментальних цехах виготовляють i відновлюють нестан­дартизовану оснастку. ЦIС здійснює прийомку оснастки, зберігання, облік запасу i руху оснастки, видає її цеховим IРК. Інструментальний відділ виконує планово-диспетчерські функції забезпечення підпри­ємства оснасткою, виготовлення її в інструментальних цехах, здійснюєтехнічний нагляд за експлуатацією оснастки. IРК забезпечує оснасткою робочі місця, організовує її зберігання, облік, збір i передачу до ЦIС зношеної оснастки, збір i передачу в ремонт оснастки i для заточування різального інструменту, видає оснастку на робочі місця і забезпечує її повернення.

У машинобудуванні в інструментальних цехах зосереджено близько 10 % металорізального обладнання і 8 % чисельності працюючого. Кожне підприємство отримує 10–15 % необхідного готового інструменту, а решту виготовляє у себе.