5.4. Автоматичні лінії та їх класифікація

Потокове виробництво в своєму розвитку йде шляхом автоматизації. Автоматичні лінії дозволяють безперервність виробничих процесів пов’язати з автоматичністю їх виконання. Введення автоматичних систем на всіх стадіях технологічного процесу – стадіях підготовки, обробки та складання – є одним із методів підвищення ефективності виробництва в цілому.

Автоматична лінія (АЛ) – це система машин-автоматiв, розташованих по ходу техпроцесу, які об’єднані автоматичними механізмами та пристроями для вирішення завдань транспортування, збирання відходів, зміни орієнтації. АЛ оснащується системою управління.

Залежно від складу устаткування розрізняють декілька типів автоматичних ліній.

Автоматичні лінії з агрегатних верстатів характеризуються високою ефективністю, скороченим терміном проектно-монтажних ро­біт, високим ступенем надійності роботи агрегатів.

АЛ із універсальних верстатів-автоматів та напівавтоматів проектуються на базі потокової лінії з оснащенням механізмами автоматичного завантаження-вивантаження деталей.

АЛ із спеціального обладнання мають високу ефективність при використанні в умовах масового виробництва. Для процесу їх створення характерні довгий термін проектування та засвоєння, значні витрати.

АЛ з програмуючим пристроєм оснащені числовим програмним управлінням, що робить їх економічно ефективними не тільки в масовому, але й в дрібносерійному виробництві.

АЛ з багатоцільових верстатів (гнучкі автоматичні лінії) являють собою високоефективні автоматизовані гнучкі технологічні комплекси з управлінням від ЕОМ.

Роторні лінії є різновидом АЛ із спеціального обладнання, вони створюються на базі роторних машин та роторних транспортуючих пристроїв. Обробка виробів суміщена в часі з безперервним транспортуванням заготовок за операціями техпроцесу.

Залежно від методу забезпечення ритмічності розрізняють син-хронні (жорсткі) АЛ, для яких характерна наявність жорсткого міжагрегатного зв’язку та єдиний цикл роботи верстатів, а також несинхронні (гнучкі) АЛ з гнучким міжагрегатним зв’язком. Кожний верстат в цьому випадку має індивідуальний магазин – накопичувач міжопераційних наробків.

Залежно від використання пристроїв-супутників розділяють супутникові та безсупутникові автоматичні лінії, а від кількості потоків – однопотокові (нерозгалужені) та багатопотокові (розгалужені).

Згідно з функціональним призначенням автоматичні лінії можуть бути механообробними, механоскладальними, складальними, заго­тівельними, термічними, контрольно-вимірювальними, пакувальними(консервуючими та комплексними).