3.2. Організація переходу на випуск нової продукції
Досвід машинобудівних підприємств показує, що з моменту початку виробництва нової техніки проходить достатньо часу, поки вдається досягти запланованих техніко-економічних показників. Тому період освоєння виробництва нової продукції розглядається окремо.
Освоєння виробництва – це початковий період промислового виробництва нової продукції, протягом якого досягаються заплановані технічно-економічні показники (проектний випуск нових виробів за одиницю часу, проектна трудомісткість і собівартість одиниці продукції). Виділення цього періоду доцільно для умов масового і серійних типів виробництва, для яких характерна стабільність номенклатури продукції, що випускається протягом заданого часу. Одною з характерних рис періоду освоєння є нестабільність, динамічність техніко-економічних показників виробництва.
Використання досягнень НТП виражається у створені та освоєнні нових видів продукції машинобудування та припиненні випуску застарілих конструкцій. На характер оновлення продукції впливають фактори: наявність ресурсів; різниця в ступені прогресивності виробів, що освоюються та знімаються з виробництва; ступінь підготовленості підприємства до освоєння нової продукції; конструкторсько-технологічні особливості продукції; тип виробництва; ступінь дефіцитності продукції.
Методи переходу на випуск нової продукції: послідовний, паралельний, паралельно-послідовний.
Послідовний метод переходу характеризується тим, що вироб-ництво нової продукції починається після повного припинення випуску старої продукції, тобто такої, що знімається з виробництва.
|
Nв Проектний випуск виробу 2 Nв Проектний випуск
Виріб 1 Виріб 2 Виріб 1 Виріб 2
DТ DТ=0
Т Т
а б
Рис. 3.1 – Схеми послідовного методу переходу на випуск нової продукції:
а – перервно-послідовна; б – неперервно-послідовна
Для паралельного методу переходу характерно поступове заміщення продукції, що знімається з виробництва, продукцією, що освоюється. У порівнянні з послідовним методом вдається значно скоротити втрати в сумарному випуску продукції при освоєнні нової продукції.
Nв Nв Nв
Т Т Т
а б в
Рис. 3.2 – Паралельний метод переходу
Метод застосовується в масовому та серійному виробництві. На рис. 3.2, а сумарний випуск виробів (того, що знімається з виробництва і того, що освоюється) залишається майже незмінним. Це дає змогу підприємству зберегти рівномірний випуск продукції. У цьому випадку потрібна додаткова кількість робітників та збільшення виробничої потужності виробництва. Якщо додаткових потужностей немає, то перевага надається паралельному методу, при якому сумарний випуск продукції трохи знижується в період освоєння нового виробу (рис. 3.2, б).
Паралельно поетапний варіант паралельного методу (рис. 3.2, в) застосовується в масовому виробництві. Процес оновлення здійснюється в декілька етапів, в ході яких освоюється випуск перехідних моделей, які відрізняються від попередніх конструкцією окремих вузлів та агрегатів. На кожному етапі відбувається оновлення не кінцевої продукції підприємства, а окремих складових елементів. Цей варіант характеризується рівномірним випуском, зниженням затрат на освоєння.
Паралельно-послідовний метод застосовується при освоєнні нової продукції, яка суттєво відрізняється за конструкцією від продукції, що знімається з виробництва.
Nв Проектний випуск виробу 2
Виріб 1
Виріб 2
Виріб 2
Т
Рис. 3.3 – Паралельно-послідовний метод переходу
В основному виробництві продовжується випуск старих виробів. Після завершення початкового періоду відбувається зупинка як в основному виробництві, так і на додаткових дільницях, протягом якої здійснюється перепланування обладнання. По завершенню робіт в основному виробництві організується випуск нової продукції. Недоліком є втрати в сумарному випуску за час зупинки виробництва і на початку періоду освоєння нового виробу в цехах. Потрібні додаткові площі для організації тимчасових дільниць.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 Наверх ↑