2. Значення судової практики в господарських правовідносинах.

Реалізація законодавства в багато чому пов'язана з правозастосовучою практикою судів загальної юрисдикції та господарського суду. Господарський суд, який розглядає спори підприємств , застосовує закони та інші нормативні акти до конкретних стосунків, роз'яснює певні норми права.

Аналогічні рішення, які виносяться різними господарськими судами породжує визначену стабільність судово-господарської практики. Разом з тим, по окремих питаннях до застосування нормативних актів може бути різний підхід господарських судів. Тому важливу роль в таких випадках відіграють Рішення Вищого господасрького суду, що дозволяє забезпечувати єдність правозастосовуючої судово-господарської практики.

Господарський суд є неза­лежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, що виникають між юридичними особами, державними та іншими органами. Правова природа господарського суду як органу правосудця визначається завданнями та повноваженнями, якими його наділено для виконання цих завдань. Відповідно до ст. З Зако­ну "Про господарський суд" його завданнями є такі:

• захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин;

• сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;

• внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Організація господарських судів в Україні. В Україні діють Ви­щий господарський суд України, господарський суд Автономної Республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва і Се­вастополя, які становлять єдину систему арбітражних судів. Верховна Рада України за поданням Голови Вищого господарського суду може утворювати й інші ланки господарських судів (міські, міжрайонні, районні господарські суди та ін.).

Місцеві господарські суди (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя) є основною лан­кою арбітражної судової системи, оскільки саме вони викону­ють майже весь обсяг роботи щодо вирішення господарських спорів і стоять найближче до господарського життя та до конфліктів, які в ньому виникають. Для виконання покладе­них на них завдань місцеві господарські суди виконують такі повноваження:

• вирішують господарські спори, віднесені до їхньої ком­петенції;

• розглядають справи про банкрутство;

• переглядають у порядку нагляду рішення, ухвали, поста­нови відповідного господарського суду;

• вивчають і узагальнюють практику застосування законодавства, аналізують статистику вирішення господарських спорів, вносять пропозиції до Вищого господарського суду України, спрямовані на вдосконалення правового регу­лювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів;

• ведуть роботу, спрямовану на попередження правопорушень у сфері господарських відносин;

• здійснюють інші повноваження, надані їм законодавством.

До складу місцевого господарського суду входять: голова, пер­ший заступник голови, заступники голови та судді (кількість їх у конкретному суді залежить від обсягу роботи, зокрема від кількості справ, що розглядаються).

Для вирішення організаційних питань місцеві арбітражні су­ди можуть утворювати президію.

Вищий господарський суд України очолює єдину систе­му арбітражного суду. Він є найвищим органом у вирішенні господарських спорів і здійсненні нагляду щодо рішень, ухвал, постанов господарських судів України та контролю за їхньою діяльністю. До складу Вищого господарського суду України входять Го­лова, перший заступник Голови, заступники Голови та суд­ді. Він діє у складі:

• пленуму Вищого господарського суду;

• президії Вищого господарського суду;

• судових колегій по розгляду спорів та перегляду рішень,ухвал та постанов.

Вищий господарський суд України:

1) вирішує господарські спори, віднесені до його компе­тенції Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, міждержавними договорами й угодами; може в межах підвідомчості господарських судів України прийняти до свого провад­ження будь-який господарський спір;

2) переглядає в порядку нагляду рішення, ухвали, постано­ви Вищого господарського суду, господарського суду Авто­номної Республіки Крим, господарських судів областей, міст Києва і Севастополя;

3) вивчає і узагальнює практику застосування законодавст­ва, забезпечує однаковість практики, аналізує статистику вирішення господарських спорів; дає роз'яснення господарським судам з питань практики застосування зако­нодавства України, яке регулює відносини в госпо-дарській сфері та порядок вирішення господарських спорів.

Роз'яснення Вищого господарського суду є обов'язковими для судців і учасників господарських правовідносин, що застосовують законодавство, з якого дано таке роз'яс­нення;

4) веде роботу, спрямовану на попередження правопору­шень у сфері господарських відносин;

5) здійснює організаційне керівництво господарським судом Автономної Республіки Крим, господарськими судами об­ластей, міст Києва і Севастополя, несе відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їхньої діяльності, перевіряє і поширює позитивний досвід роботи господарських судів республіки;

6) забезпечує підбір і підготовку кандидатів у судді, підви­щення кваліфікації працівників господарських судів, ор­ганізовує роботу з матеріально-технічного забезпечення господарських судів і створення належних умов для їхньої діяльності, нормативного забезпечення, ведення стати­стичного обліку;

7) здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.

З метою підготовки науково обгрунтованих рекомендацій з питань організації та діяльності господарського суду, розробки пропозицій щодо вдосконалення законодавства, порядку і практики розгляду господарських спорів при Вищому господарському суді України створюється науково-консульта­тивна рада за участю провідних вчених та інших високо­кваліфікованих спеціалістів, її склад, порядок організації і діяльності затверджує президія Вищого арбітражного суду.