Словник основних термінів Господарського права

Акредитив грошове зобов’язання банку, що видається ним за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором, згідно з яким банк, що відкрив акредитив, може здійснювати постачальникові платіж або надати іншому банку повноваження здійснювати такі платежі на умовах пред’явлених документів, передбачених в акредитиві (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 282).

Акціонерне товариство це господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій одинокої номінальної вартості, і яке несе відповідальність за зобов’язаннями лише своїм майном господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.309).

Акція це різновидність цінного паперу, юридична природа якої обумовлена вкладом акціонера у статутний фонд товариства (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.91).

Асоціація – це договірне об’єднання, створене його учасниками з метою координації їхньої діяльності, тобто узгодження певних фінансово-господарських дій ((Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.113).

Банк – це розрахунково-кредитна установа, яка здійснює розрахункові, кредитні операції та акумулює кошти власних клієнтів, а також здійснює операції по залученню грошових коштів шляхом емісії цінних паперів господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С. 327).

Банкурство - неспроможність суб’єкта як юридичної особи задовольнити своєчасно пред’явлені до нього майнові вимоги кредиторів і виконати зобов’язання перед бюджетом (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 175).

Біржа – постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюються торгівельні операції біржовими товарами (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.338).

Біржова угода дії громадян і організацій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав або обов’язків, які вчинені на біржі в результаті біржових торгів (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 243).

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 283).

Вільні економічні зони це частина території України, на якій встановлюється спеціальний правовий режим економічної діяльності та особливий порядок застосування чинного законодавства України (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.312).

Виробничі фонди майно, призначення для безпосереднього використання у виробничому процесі (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.137).

Господарські відносини – це відносини, пов’язані з початком, здійсненням і припиненням господарської діяльності (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.14).

Господарська діяльність – це діяльність, яка пов’язана з виробництвом і реалізацією продукції, виконанням робіт і наданням послуг, а також забезпеченням їх виробників необхідними ресурсами (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.9).

Громадський господарський порядок – це основна в суспільстві система матеріального виробництва, яка базується на положеннях конституції, нормах права, моральних принципах, ділових правилах і звичаях, підтримана вищою законодавчою владою в стратегічних економічних рішеннях, що забезпечує гармонізацію приватних і публічних інтересів, створює партнерські взаємовідносини в системі господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.31).

Господарське зобов’язання – це врегульоване правом господарське відношення, в силу якого одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських функцій – передачі майна, виконання робіт, надання послуг, а інша сторона зобов’язана виконати вимоги щодо предмета зобов’язання і має право вимагати за це сплату коштів чи надання зустрічних послуг(Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.151).

Господарське право -система норм , які регулюють господарські правовідносини, тобто відносини, в які вступають організації, підприємці у процесі своєї господарської діяльності (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.24).

Господарські правовідносини – це вид суспільних відносин, в яких зв’язок між суб’єктами господарювання полягає у їх юридичних правах і обов’язках господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.64).

Господарські правопорушення – це протиправна дія чи бездіяльність суб’єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов’язками зазначеного суб’єкта, порушує суб’єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 161).

Господарська правосуб’єктність – це визнана законодавством за суб’єктом господарювання сукупність загальних юридичних можливостей по їх участі в безпосередній господарській діяльності і керуванню нею господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.277).

Господарські спори – це суперечності між суб’єктами господарської діяльності щодо їх прав і обов’язків у господарських правовідносинах господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.227).

Господарські товариства – це підприємства, установи і організації, створені на основі договору юридичних та фізичних осіб шляхом об’єднання їх майна і підприємницької діяльності для отримання прибутку господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С. 301).

Депозитні рахунки вид рахунків, які відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та установою банку на визначений у договорі строк (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 268).

Державні корпорації – це статутні об’єднання, засновані їх власниками, а не самими підприємствами на підставі затверджених засновниками статутів (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.115).

Державне підприємство – організаційно-правова форма підприємства, заснованого на державній власності (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.63).

Засновники – особи, які виконують передбачені законом дії по заснуванню товариства ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.81).

Зовнішньоекономічна діяльність – це діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних господарюючих суб’єктів, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.303).

Інвестиційна діяльність – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.309).

Інкорпорація – вид систематизації, який означає зовнішню обробку і об’єднання норм права чи нормативно-правових актів, в яких вони містяться, в єдині збірники за окремими критеріями: предметний, системно-предметний, хронологічний алфавітний та ін. господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.54).

Іпотечний кредит – це особливий вид відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 263).

Іноземне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства з місцем знаходження в Україні, створеного як суб’єкт права згідно із законодавством іноземної держави, майно якого є у власності іноземних громадян, юридичних осіб або держави ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.65.

Казенне підприємство – це від державного підприємства, майно якого є власністю держави і закріплене за казенним підприємствам та належить йому не на праві повного господарського відання, а на праві оперативного управління ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.64).

Кодифікація – як вид систематизації законодавства являє собою об’єднання на основі загальних ознак предмета регулювання новоприйнятих норм в єдиний нормативно-правовий акт господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.53).

Комерційний кредит – товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 262).

Консорціуми – це тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення статутної мети (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.115).

Концерн – об’єднання промислових, будівельних, транспортних, торгівельних підприємств, наукових організацій, банків та ін., яке створене на основі повної фінансової залежності членів об’єднання від одного або групи підприємців (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.115).

Концесійний договір- письмова угода про передачу державою в концесію приватним підприємствам, іноземній юридичній особі а експлуатацію на певних умовах природних ресурсів, підприємств чи інших об’єктів (Юридична енциклопедія. Т.3. –К, -2001. –С.339)

Кооперативи- особлива організаційна форма суб’єктів господарського права, яка передбачає обов’язкову трудову участь членів в його діяльності господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.312).

Колективне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на власності трудового колективу ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.62).

Командитне товариство- це товариство в якому поряд з одним або декількома учасниками, які несуть повну відповідальність перед кредиторами товариства усім своїм майном, приймають участь вкладники, відповідальність яких обмежується їх внесками до статутного фонду товариства господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.311).

Консолідація – вид систематизації, який полягає в упорядкуванні об’єднаних розрізнених правових норм за предметною ознакою в єдиний акт у визначному логічному зв’язку і послідовності господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.55).

Консорціумний кредит – це форма кредиту, що надається банківським консорціумом шляхом акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку з подальшим наданням його позичальнику банківським консорціумом (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 263).

Корпорація це договірне об’єднання, створене підприємствами будь-якої форми власності на основі поєднання їхніх спільних виробничих, наукових і комерційних інтересів та централізованого управління діяльністю членів об’єднання (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.113).

Кредит – позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 261).

Кредитна угода – це договір щодо надання кредиту, який супроводжується записами за банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора і позичальника (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 261).

Лізинг – прогресивна форма забезпечення товаровиробників засобами виробництва (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 197).

Лізинговий кредит – це відносини між юридичними особами, які виникають в разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 263).

Майнові гарантії – це права підприємств та інших господарських суб’єктів, які захищаються державою шляхом прийняття відповідного законодавства, створення спеціальних структур , що гарантують недоторканність їх майна і забезпечують права власності (Конституція України, ст.. 13).

Міжнародний арбітражний суд - юридичний орган для вирішення міжнародних комерційних спорів (Юридична енциклопедія. Т.3. –К., -2001. –С.674)

Монопольне становище – домінуюче становище суб’єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб’єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 290).

Нормативний договір джерело права, яке діє у всіх правових системах світу і являє собою погодженість двох або більше суб’єктів шляхом встановлення взаємних прав та обов’язків господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.47).

Нормативно-правовий акт – цілком авторитетне і розповсюджене джерело господарського права, яке являє собою офіційно прийнятий комптьенетними органами правотворчий документ яки в систему господарського права вводяться норми господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.43).

Об’єднання підприємств – господарська організація, створена на добровільних засадах двома і більше підприємствами з метою спільного виконання делегованих учасниками виробничих, комерційних, наукових та інших визначених статутом (договором) функцій і зареєстрована як юридична особа (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.53).

Оренда – засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підприємницької діяльності (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 186).

Оперативний лізинг це господарська операція, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової угоди (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 198.)

Основні засоби підприємства це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.139).

Платіжна вимога – це документ, що містить вимогу підприємства, установи чи організації на безакцептне списання грошових коштів у випадках, встановлених законодавством (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 286).

Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ верхня частина якого передбачає вимогу постачальника безпосередньо до покупця сплатити вартість поставленої йому за договором продукції, а нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку зазначену суму Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 280).

Платіжне доручення – це бланк встановленої форми, який підприємство подає у банк, що його обслуговує , для перерахування визначеної суми зі свого рахунку (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 279).

Поточні рахунки – вид рахунків, які відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів операцій за цими рахунками відплів дно до чинного законодавства (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 268).

Поточні бюджетні рахунки вид рахунків, які відкриваються підприємствам та їх відокремленим підрозділам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджету для цільового їх використання (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 268).

Правовий звичай – це джерело права, яке являє собою правило поведінки, що склалося історично і отримало офіційне визнання і забезпечення державним примусом господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.45).

Право на пред’явлення претензії це суб’єктивне право підприємства чи підприємця, а відповідь на претензію в установленому порядку та у визначений термін – їх обов’язок господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С. 223).

Правовий режим дивідендів – врегульовані правом колективної власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів по акціях з чистого прибутку акціонерного товариства ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.95).

Правовий режим майна - встановлена правовими нормами структура майна господарюючих суб’єктів, порядок його формування, використання та передача (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.136).

Промислово-фінансова група – це договірне об’єднання, до якого можуть входити промислові та сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи та організації всіх форм власності, створені за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міждержавними договорами (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.117).

Повне товариство – це товариство, всі учасники якого займаються спільною господарською діяльністю і несуть відповідальність за зобов’язаннями усім своїм майном господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.311).

Приватне підприємство - це організаційно-правова форма підприємства заснованого на власності фізичної особи ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.62)

Привілейовані акції – це акції з пільговими правами майнової участі (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.62).

Розрахунковий чек – це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 280).

Спеціальні фонди підприємства – це грошовім кошти, що прямо і безпосередньо не беруть участь у процесі виробництва, а слугують іншим спеціальним цілям, передбаченим чинним законодавством або статутом підприємства (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.141).

Спільне підприємство – це організаційна форма підприємства, заснованого за законами України на базі об’єднання майна різних форм власності ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.65).

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями – це підприємство будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, становить не менше 10 відсотків ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.65).

Спостережна рада акціонерного товариства –орган, який представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління

( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.99).

Суб’єкт господарського права – це майново відокремлена організація чи окремий підприємець-фізична особа, легована в організаційно-правовій формі, що допускається законом для здійснення господарської діяльності і керування нею, наділена необхідними для цього правами і обов’язками, яка несе відповідальність за результати господарювання господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.283).

Товариство – об’єднання на засадах угоди майна та підприємницької діяльності фізичних та/або юридичних осіб у формі підприємства, установи чи організації для спільної діяльності з метою одержання прибутку ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.79).

Товариство з обмеженою відповідальністю – товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.102).

Товариство з додатковою відповідальністю – товариство, статутний фонд якого поділений на певні частки, визначені установчими документами (Фінансовий словник. –К., -2000. –С.470).

Товарна біржа – організація, яка на добровільних засадах об’єднує юридичні та фізичні особи, котрі займаються торгівельною і комерційною діяльністю, і за основну мету має надання послуг в укладенні біржових операцій, виявлені товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і спрощення товарообігу та пов’язаних з ним торгівельних операцій (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.339).

Товариство з додатковою відповідальністю це товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розміри яких визначені установчими документами. Учасники такого товариства відповідають за його борги лише своїми внесками до статутного фонду, а при їх недостатності- майном, що їм належить господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.311).

Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство, статутний фонд якого складається з внесків його учасників, що несуть відповідальність за борги товариства в межах своїх часток господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.310).

Товарна біржа – організація, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, та має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозиції товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу, а також пов’язаних з ним торгівельних операцій (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 239).

Угода форвардна різновидність операцій купівлі-продажу товарів із постачанням їх через певний, передбачений угодою час з оплатою за ціною на момент укладення контракту (Фінансовий словник. –К., -2000. –С.478).

Угода ф’ючерсна – вид угод на товарних і фондових біржах, яка передбачає оплату товарів, цінних паперів чи валюти через певний час після укладення угоди за ціною , наперед визначеною в контракті (Фінансовий словник. –К., -2000. –С.478).

Укладання господарського договору – це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше господарюючих суб’єктів щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, а також юридичне оформлення договору як правового акта (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 157).

Установчий договір – договір, що укладається між ініціаторами створення підприємств (засновниками) і визначає порядок та умови їх участі у створенні та діяльності підприємства (Фінансовий словник. –К., -2000. –С.478).

Установчими документами підприємства називається комплект документів встановленої законом форми, згідно з якими підприємство виникає і діє як суб’єкт права ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.69).

Учасники – це особи, які виконують обов’язки підписчиків на акції перед товариством засновників та акціонерів перед акціонерним товариством ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.81). ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.62)

Фінансовий інститут – організація, що зсновується у формі акціонерного або іншого товариства і реєструється як юридична особа, яка забезпечує функціонування ринків товарів і капіталів особа (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.55).

Фінансовий лізинг - це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів із подальшою їх передачею у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов’язковою передачею права власності на такі основні фонди орендарю (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 198).

Фонди акціонерного товариства це передбачені нормами права види або частина майна товариства відповідно до їхнього цільового призначення ( Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С.87).

Фондова біржа – це біржа, яка оперує цінними паперами, тобто грошовими документами, які засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових або інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 239).

Фондова біржа – організаційно оформлений постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Виконуючи свої функції, фондова біржа виявляє попит і пропозицію на цінні папери, сприяє формуванню їх біржового курсу (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.339).

Функції господарського договору – це передбачені або санкціоновані законом регулятивні властивості його як юридичного акта, завдяки яким урегульовуються відповідні господарські відносини (Щербина В.П. Господарське право України. –К., -2001. –С. 154)

Юридична доктрина – як джерело права являє собою наукові правові ідеї, принципи, теорії, які концептуально сформувались і утворились в працях, а також висловлюваннях вчених-юристів, офіційно визнані в якості загальнообов’язкових положень (норм) для використання в юридичній практиці господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.49).

Юридичний прецендент – це рішення по конкретній спрві суду чи адміністративного органу, яке стало нормою для вирішення майбутніх аналогічних справ господарювання (Мамутов В.К. Хозяйственное право. –К., -2002. –С.46).