Тема 17. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Законом України від 3 серпня 1990 року "Про економічну самостійність" встановлено, що Україна самостійно здійснює керівництво зовнішньоекономічною діяльністю, бере участь у міжнародному поділі праці та розвиває економічне співробітництво з іншими державами на основі принципів заінтересованості, рівноправності і взаємовигоди. Виходячи із цього, потрібно знати, що кожне підприємство чи організація мають право вступати у господарські зв'язки та співпрацювати з зарубіжними фірмами, створювати з ними спільні підприємства, асоціації, концерни консорціуми, союзи та інші об'єднання. Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" закріплюються принципи: суверенітет України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; свобода зовнішньоекономічного підприємництва; юридична рівність і недискримінація; верховенство закону; захист інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; еквівалентність обміну; недопустимість демпінгу при ввезенні або вивезенні товару.

До числа суб’єктів зовнішньоекономічною діяльності відносяться: фізичні особи - громадяни України; іноземні громадяни або особи без громадянства, які мають цивільну працездатність і постійно проживають на її території; юридичні особи, зареєстровані в Україні і мають постійне місце знаходження в Україні; юридичних осіб, які знаходяться в Україні і яким не заборонено здійснювати господарську діяльність; структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не с юридичними особами, але постійно проживають в Україні; спільні підприємства участю суб'єктів господарської діяльності нашої та іноземних держав, які зареєстровані в Україні і постійно там знаходяться.

Аналізуючи форми державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності необхідно виділити порядок встановлення режиму здійснення валютних операцій на території України: генеральне, разове, відкрите ліцензування, а також квотування експорту та імпорту.

Відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" іноземні інвестори мають право надавати інвестиції у вигляді конвертованої валюти, валюти України, будь-якого рухомого і нерухомого майна, акцій, облігацій та інших цінних паперів, грошових вимог про виконання договірних зобов'язань, а також права на здійснення господарської діяльності. Що ж до форм іноземних інвестицій, то вони можуть здійснюватись: як часткова участь у створюваних спільно з юридичними та фізичними особами підприємств або придбання частки діючих промислових об'єктів; створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам; придбання незабороненого законами України нерухомого чи рухомого майна або облігацій, акцій та інших цінних паперів; самостійному придбанні прав користування землею та концесій на використання природних ресурсів.

ВВ нашій державі встановлений правовий режим створення та функціонування вільних економічних зон за допомогою яких досягається відкритість економіки України зовнішньому ринку і стимулюється міжнародна економічна співпраця на основі залучення іноземних інвестицій Засвоєння цього розділу теми неможливе без старанного ознайомлення із Законом України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон". У відповідності до цього закону створюються зовнішньоторговельні, комплексно-виробничі науково-технічні, туристично-рекреаційні, банківсько-страхові зони та зони прикордонної торгівлі. При вивченні питання щодо створення вільних економічних зон доцільно звернутися до наявних напрацювань в нашій країні, в особливості - механізму подання та затвердження відповідних документів на розгляд до Верховної Ради України. При цьому варто враховувати, що вільна економічна зона є тимчасовим утворенням і вона вважається ліквідованою з моменту закінчення терміну, на який її було створено, якщо цей строк не буде продовжений вищим законодавчим органом нашої країни.