Тема 9. Захист прав та законних інтересів суб’єктів господарської діяльності.

У законодавчому порядку виділяється компетенція і правове становище суб’єктів господарювання внаслідок чого вони можуть бути учасниками державних, адміністративних, трудових, цивільних, цивільно-процесуальних та інших правовідносин. Реалізація суб'єктивних цивільних прав щодо захисту прав власності підприємств здійснюється на основі наступних цивільно-правових принципів: не порушення прав і інтересів інших осіб, забезпечення захисту прав власності, дозвіл всього, що не заборонено законом.

Найбільшого значення на сьогодні у практичній діяльності суб'єктів господарювання відіграють наступні форми захисту прав та інтересів: нотаріальний, адміністративний, судовий та претензійний.

Характеризуючи нотаріальний захист прав і інтересів варто зрозуміти, що він застосовується лише на окремі види угод і покладаються на нотаріусів. До таких угод відносяться: договори про відчуження нерухомого майна, його заставу, відчуження земельних ділянок, купівлі-продажу державних підприємств, а також доручення, яке видається в порядку передоручення і договору позики. Нотаріальний захист прав суб'єктів господарської діяльності у відносинах з іноземними партнерами здійснюється шляхом використання прав країни іноземного партнера.

Найбільш розповсюдженим є судовий захист прав суб'єктів господарювання: Статтею 1 Господарського процесуального кодексу передбачається право звернення до арбітражного суду всіх юридичних осіб, а також громадян, які займаються підприємницькою діяльністю. Виходячи із знання компетенції господарського суду, майбутній спеціаліст-підприємець визначає характер позовів, з якими можна звертатися до цієї судової інстанції. До компетенції господарського суду відносяться економічні спори між організаціями, громадянами-підприємцями, незалежно від їх відомчої приналежності, які виникають у зв'язку з підписанням договорів, зміною їх умов та невиконанням зобов'язань.

Дещо менше у практичній діяльності зустрічається такий вид захисту як адміністративний, а також претензійний порядок врегулювання спорів, В той же час, студенту для можливого наступного використання у практичній діяльності, необхідно знати, що при підготовці претензії обов'язково вказуються: вимоги заявника; сума претензії і її розрахунок; обставини, на яких базуються вимоги; докази, які підтверджують законність вимог, а також додавати до претензії документи, що стосуються її суті. При ознайомленні зі способами захисту господарських прав-та законних інтересів студенту доцільно знати, що вони здійснюються: визнаючи повністю чи частково недійсними актів державних органів, які не відповідають вимогам чинного законодавства; відновленням положення, діючого до порушення прав та інтересів; припиненням діянь, якими створюється загроза діяльності господарюючих суб'єктів; присудженням до виконання певних обов'язків; зняттям суми нанесених збитків, а також застосування оперативно-господарських санкцій.