2. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренції.

Законом України “Про захист економічної конкуренції” визначається відповідальність суб’єктів господарювання за порушення антимонопольного законодаства шляхом застосування наступних видів санкцій:

1.Майнова відповідальність як санкція за порушення антимонопольного законодавства та еконмоічної конкуренції (у тому числі за зловживання монопольним становищем на ринку, укладення непра­вомірних угод між підприємцями, дискримінацію підприємців органами влади і управління та недобросовісну конкуренцію), що передбачена ст. 20 Закону "Про озахист економічної конкуренції” та ст. 19 Закону “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприєм­ницькій діяльності", у формі штрафу, який накладається на підприємців — юридичних осіб у розмірі до п'яти відсотків виручки підприємця від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

За неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету Ук­раїни і його територіальним відділенням накладається штраф у розмірі до 0,5% виручки підприємця від ре­алізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний що передував року, в якому накладається штраф.

У випадку неможливості обчислення виручку підприємця або при її відсутності, штрафи, зазначені в абзаці другому зазна­ченої статті, накладаються у розмірі до десяти неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян.

2.Оперативно-господарська відпоівдальність може застосовуватись як самим Антимонопольним комітетом так і відпоівдними органами влади і управління. При цьому Антимонопольним комітетом здійснюється примусовий поділ монопльних утворень. Найбільш поширеним видом оперативно-господарських санкцій, яґкі застосовуються владиними органами є: скасування ліцензій та припинення зовнішньекономічних операцій.

У випадках коли підприємці зловживають монопольним становищем на ринку, Антимонопольний комітет має право прийняти постанову про примусовий поділ монопольних утоврень. Зазначена санкція не застосовується у випадках:

• при неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць;

• за наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, їх структурних підрозділів чи структурних одиниць, якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства (об'єднання тощо) не перевищує ЗО%.

Скасування ліцензій здійснюється органами, зазначеними в Законі Укураїни “Про ліцензування окремих видів господарської діяльності” за поданням, внесеним Антимонопольним комі­тетом.

3. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства та економічної конкуренці.

Основною функцією органів, що здійснюють дер­жавний контроль за дотриманням антимонопольного законо­давства та економічної конкуренції, є розгляд справ про його порушення. Така діяльність Антимонопольного комітету здійснюється відповідно до Тим­часових правил розгляду справ про порушення антимонополь-ного законодавства України, затверджених Антимонопольним комітетом України 19 квітня 1994 р. Ці Правила визначають порядок розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями справ про порушення положень законів України "Про обмеження монополізму та недопущення недобро­совісної конкуренції у підприємницькій діяльності", “Про захист економічної конкуренції” та "Про Антимонопольний комітет України". Такі справи у межах компетенції розглядаються:

• Комітетом;

• постійно діючою адміністративною колегією;

• тимчасовою адміністративною колегією;

• державним уповноваженим;

• головою відділення.

Голові відділення Антимонопольного комітету підвідомчі справи про:

• зловживання монопольним становищем, неправомірні угоди між підприємцями, недобросовісну на відповідному регіональному ринку;

• дискримінацію підприємців місцевими органами держав­ної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування, регіональними органами управління громадських організацій та об'єднань підприємців,;

• неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації;

• ухилення від виконання або несвоєчасне виконати рішень посадових осіб відділення;

• адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 164-3 166-1, 166-2, 166-3 і 166-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Державному уповноваженому підвідомчі справи про:

• зловживання монопольним становищем, неправомірні угоди між підприємцями, недобросовісну конкуренцію на загальнодер­жавному ринку;

• примусовий поділ монопольних утворень регіонального ринку;

• ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Комітету;

• ухилення від виконання вимог нормативних акт Комітету підприємцями в частиш питань, що відносять до компетенції Комітету, адміністративних колегій чи державного уповноваженого;

• неподання, несвоєчасне подання або подання завідом недостовірної інформації до Комітету;

• адміністративні правопорушення, передбачені ст.164о 166-1, 166-2, 166-3 і 166-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тимчасовій адміністративній колегії підвідомчі справи про примусовий поділ монопольних утворень, що діють на державному ринку.

Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі справи про:

• дискримінацію підприємців посадовими особаіми центральних органів державної виконавчої влади, обласними, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх керівниками та місцевими Радами, цен­тральними органами управління всеукраїнських гро­мадських організацій;

• ухилення від виконання вимог нормативних актів Комітету центральними органами державної виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, їх керівниками та Радами, центральними органами управління загальноукраїнських громадських організацій.

Варто відмітити, що комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу про порушення. Крім того, голова Комітету та його заступники мають право на клопо­тання сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи витребувати будь-яку справу, що знаходиться у провадженні органу чи посадової особи, уповноважених розгляда­ти справу, і передати її на розгляд іншого органу чи посадової особи.

Підставами для порушення провадження справи можуть бути:

· подання органів влади і управління, заяви підприємців, громадських об єднань, громадян;

· подання посадовців Антимонопольного комітету чи відділень щодо безпосередньо виявлених ознак по­рушень.

Заява про порушення розглядається протягом ЗО календарних днів державним уповноваженим чи головою відділення і наявності ознак порушення антімонопольного законодаства чи законодаства про захист економічної конкуренції державним уповноваженим відділення приймається рішення про початок розглял справи, про що письмово повідомляються сторони.

Такі справи розглядаються:

• про неподання, несвоєчасне подання інформації - у п'ятиденний термін з дня внесення подання службові Комітету чи відділення;

• про примусовий поділ монопольних утворень - у шестимісячний термін;

• всі інші справи - у тримісячний строк з дня прийняті державним уповноваженим, головою відділення розпо­рядження про початок розгляду справи.

Останні два терміни можуть бути продовжені для розгляду додатково ще на два місяці.

За результатами розгляду справи орган або посадова особ приймає:

· постанову - з питань примусового поділу монопольних утворень;

· рішення - при вирішенні по суті інших справ про порушення антимонопольного законодаства чи економічної конкуренції.

Рішення чи постанова Антимонопльного комітету чи його відділення є обов'язковим для виконання.

В згаданих документах вказуються результати розгляду справи по суті, наводят­ся мотиви рішення, зазначаються дії, які сторони повинні ви­конати або від яких утриматися, та терміни їх виконання.

У випадку встановлення ознак злочи­ну, орган чи посадова особа, які розглядають справу, вносять подання у правоохоронні органи або надсилають їм відповідні матеріали для розгляду по суті

Рішення у справах про порушення Антимонопольного зако­нодавства чи економічної конкуренції можуть бути оскаржені до суду, господарського суду в порядку, передбаченому ст. 24 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення конкуренції у підприєм-діяльності". Подання заяви не зупиняє виконання рішень на час розгля­ду справи в суді чи господарському суді, якщо ними не винесено рішення про припинення дії вказаних актів.