Лекція 15. Правове регулювання кредитно-розрахункових опеарцій.

1. Поняття та види крадиту. Кредитний договір.

Законом України “Про банки та банківську діяльність” банк визначається як розрахунково-кредитна установа, яка здійснює розрахункові, кредитні операції та акумулює кошти власних клієнтів, а також здійснює операції по залученню грошових коштів шляхом емісії цінних паперів господарювання.

Однією з основних функцій банків є проведення кредитних операцій. В юридичній літературі під кредитними правовідносинам розуміють всі кредитні відносини, що виникають при надані (передачі, використанні і поверненні) грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками, на умовах по вернення.

Більш повне визначення дає Положення “Про кредитування,” затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. № 246. Нам визначається кредит як позичковий капітал банку у грошові формі, що передається у тимчасове користування на умвах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Кредитна операція — це договірні правовідносини щодо надання кредиту, який супроводжується записами банківськими рахунками, з відповідним відображенням у балансах кредитора та позичальника.

Суб'єкти господарської діяльності можуть використовувати наступні види кредиту: банківський, комерційний, лізинговії; іпотечний, бланковий, консорціумний.

І. Банківський кредит надається суб'єктам кредитування всіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором.

Форми банківського кредиту:

1. Короткострокові — до 1 року; можуть надаватися у разі тимчасових фінансових труднощів, що пов’язані з витратами виробництва та обігом матеріальних активів господарюючих суб’єктів.

2.Середньострокові — до 3 років; можуть надаватися обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень.

3.Довгострокові — понад 3 роки; можуть надаватися ддя формування основних фондів.

Крім того, банківські кредити поділяються за:

- рівнем забезпеченності:

а) забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

б) гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої

в) з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації);

г) незабезпечені (бланкові);

- ступенем ризику:

а) стандартні кредити;

б) кредити з підвищеним ризиком;

-за методами надання:

а) кредити, що надаються у разовому порядку;

б) кредити, що надаються відповідно до кредитної лінії.

г)гарантійні;

- за строками погашення:

а) кредити, що погашаються водночас;

б) кредити, що погашаються у розстрочку;

в) кредити, що погашаються достроково (на вимогу кредитора або за заявою позичальника);

г) кредити, що погашаються з регресією платежів;

д) кредити, що погашаються після обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Процес банківського кредитування здійснюється за наступними принципами:

- забезпеченості;

- повернення;

- строковості;

- платності;

- цільової спрямованості.

2. Комерційний кредит є товарною формою кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фонд, і характеризує кредитну угоду між двома суб'єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при ко­мерційному кредиті регулюють свої стосунки і можуть викори­стовувати платіжні засоби у вигляді векселів.

Погашення комерційного кредиту може здійснюватися на підставі:

• оплати боржником за векселем;

• передачі векселя відповідно до чинного законодавці іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитих установ);

• переоформлення комерційного кредиту на банківській.

3. Лізинговий кредит — це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди.

4. Іпотечний кредит — це особливий вид відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

5. Консорціумний кредит – товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності, які входять до складу консорціуму.

Згідно зі ст.. 5 Закону України "Про банки і банківську діяль­ність" банки здійснюють залучення і розміщення кредитів. При цьому, комерційні банки здійснюють кредитні операції в межах кредитних ресурсів, які вони утворюють у процесі своєї дільності. У разі необхідності вони можуть на договірних умовах позичати ресурси один в одного або одержувати позички в Національному банку України (міжбанківські кредити),

Положення “Про кредитування” вимагає надавати кредити щляхом укладення договорів в письмовій формі як шляхом складання од­ного документа, підписаного кредитором та позичальником,

До умов кредитного договору відносяться:

- об’єкти кредитування;

- розмір кредиту;

- умови видачі та погашення позички;

- процентні ставки за користування кредитом сплати процентів;

- умови здійснення банківського за використанням коштів;

- способи забезпечення виконання зобов'язань за договором клієнтом;

- майнова відповідальність за порушення умов договору тощо. Форма договору затверджена вище згаданою постановою Національного банку України. постановою

Поряд з цим, суб'єкти підприємницької діяльності — резиденти Ураїни — відповідно до ст. 4 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність" мають право на отримання кредитів у іноземних суб'єктів господарської діяльності. Отримання і погашення кредитних ресурсів має здійснюватися через систему кореспондентських рахунків, відкритих уповноваженими банками або Національним банком України в іноземних банках.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів Украї від 19 лютого 1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" одержання резидентами кре­дитів в іноземній валюті, якщо термін і суми таких креди перевищують встановлені законодавством межі, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Для її отримання господарюючий суб’єкт повинен подати в НБУ:

• клопотання позикодавця;

• лист уповноваженого банку зі згодою на обслуговуванню кредиту і експертною оцінкою банку окупності проекту:

• кредитну угоду.

Індивідуальної ліцензі на залучення кредитних ресурсів від іноземних банків-спондентів терміном понад один рік необхідно подати Національному банку України клопотання і кредитну угоду з резидентом із зазначенням графіка погашення заборгованість по кредиту.