Лекція 12. Правове регулювання оренди державного та комунального майна.

1. Поняття договору оренди, її об’єкти та суб’єкти.

Важливим напрямком підвищення ефективності використання майна державних підприємств і організацій у сучасних умовах є передача його в оренду фізичним та юридичним особам.

Загальне поняття оренди сформульовано в ст. 2 Закону Ук­раїни від 14 березня 1995 р. "Про оренду державного та кому­нального майна". Відповідно до цієї статті орендою виз­нається засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідне орендареві для здійснення підпри­ємницької та іншої діяльності.

Відповідно до цього визначення орендні відносини:

• мають виключно дого­вірний характер і не можуть виникати на підставі планових завдань або інших адміністративно-управлінських актів;

• передбачають передачу майна у тимчасове кори­стування;

• є платними, що забезпе­чується внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах.

Орендні відносини регулює, насамперед, Закон України "Про оренду державного та комунального майна". Його особливість полягає в регулюванні двох груп відносин: організаційних, по­в'язаних з передачею в оренду майна державних підприємстс та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у кому­нальній власності, їх структурних підрозділів; майнових між орендодавцями та орендарями щодо господарського викори­стання державного майна, майна, що належить Автономнім Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Цей законмає універсальний характер, оскільки його положеннями (якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди) може регу­люватися оренда майна інших форм власності.

Для регулювання орендних відносин важливе значення ма­ють й інші акти законодавства України: Цивільний кодекс (глава 25 "Майновий найом"); Декрети Кабінету Міністри-України від 29 грудня 1992 р. № 17-92 "Про укладення дого­ворів оренди приміщень підприємствами й організаціями торгівлі, громадського харчування та сфери послуг” та, від 11 січня 1993. р. №5-93 "Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що пере бувають у державній власності” та ряд інших нормативних актів.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктами оренди є:

· цілісні майнові ком­плекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Під цілісним майновим комплексом слід розуміти господарський об'єкт із завершеним циклом вироб­ництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання;

· обігові кошти та інші цінності, законодавством встановлений спеціальний порядок передачі їх орендареві. Так, грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебі­торської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування На­ціонального банку України. Надання орендареві в кредит коштів та цінних паперів здійснюється на підставі кредитного договору, який укладається одночасно з договором оренди. Термін надання кредиту не повинен перевищувати строку дії договору оренди. У разі розірвання кредитного договору, за­кінчення строку його дії або припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві надані йому кошти та цінні папери;

· Інші оборотні матеріальні засоби (крім грошових коштів і цінних паперів) викуповуються орендарем згідно з договором купівлі-продажу, який укладається одночасно з договором оренди. Плата за придбані оборотні матеріальні засоби вно­ситься орендарем протягом ЗО календарних днів з моменту ук­ладання договору. Створеному членами трудового колективу годарському товариству орендодавець може продати обо­ротні матеріальні засоби в кредит за умови оплати ним не менше ЗО% їхньої вартості. При цьому термін оплати обігових матеріальних засобів не повинен перевищувати одного року з дати укладення договору купівлі-продажу. Розміри чергових внесків та строки їх сплати визначаються у договор: купівлі-продажу;

· нерухоме (будівлі споруди, приміщення) та інше окреме індивідуальш визначене майно (машини, устаткування та інші облікова одиниці основних засобів, нематеріальні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, виробничі запаси, незавершене будівництво, готова продукція, незавершене капітальн будівництво та інші цінності, що виділяються в самостійнії і, об'єкт оренди).

Суб'єктами оренди є:

 І. Орендодавці, до яких належать:

• Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва — щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та не­рухомого майна, яке є державною власністю;

• органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Рес­публіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, — щодо цілісних майнових ком­плексів підприємств, їх структурних підрозділів та неру­хомого майна, яке відповідно належить Автономній Рес­публіці Крим або перебуває у комунальній власності;

• підприємства — щодо окремого індивідуально визначе­ного майна, а з дозволу зазначених вище орендодавців — також щодо цілісних майнових комплексів, структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та неру­хомого майна.

ІІ.Орендарі, якими можуть бути:

· гос­подарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу;

· інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без грома­дянства. При цьому фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язана за­реєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.