Лекція 1. Правове регулювання банкрутства суб’єктів господарської діяльності.

1. Поняття банкрутства та його суб’єкти.

Банкрутство як одна з юридичних підстав ліквідації підприємств регулюється статтями 24 і 34 Закону України "Про підприємства в Ук­раїні". Порядок і умови визнання будь-яких юри­дичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності банкрута­ми з метою задоволення претензій кредиторів регулює спеціальний Закон України від 30 червня 1999 р. "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Провадження у справах про банкрутство та ліквідаційний процес регулюється також законодавством України про ор­ганізацію та діяльність арбітражного суду, а провадження у справах про банкрутство банків регулюється, крім того, з ура­хуванням вимог Закону "Про банки і банківську діяльність".

Такими є основні законодавчі акти про банкрутство, понят­тя якого містить ст. 1 Закону України" Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ", якою визначається, що банкрутство є неспроможність продовження суб’єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної ненетабельності та безприбутковості.

Юридичний аспект банкрутства полягає насамперед у тому, що в суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають документо­вані майнові вимоги до нього як до боржника.

До боржника застосовуються наступні судові процедури банкрутства:

· Розпорядження майном боржника

· Мирова угода.

· Санація.

· Ліквідація банкрута.

Внаслідок порушення справи про банкрутство виникає ком­плекс процесуальних правовідносин: провадження у справі, визнання боржника банкрутом, оголошення про банкрутство, задоволення претензій кредиторів, припинення справи про банкрутство тощо. Сукупність таких процесуальних пра­вовідносин може розглядатися як ліквідаційний правовий про­цес щодо суб'єкта підприємництва.

Суб'єктами банкрутства закон визнає лише юридичних осіб, причому осіб однієї категорії — суб'єктів підприєм­ництва, неспроможних протягом трьох місяців виконати свої зобов'язання перед кредиторами або перед бюджетом. Таким чином, йдеть­ся насамперед про підприємства всіх форм власності й видів, визначених ст. 2 Закону "Про підприємства в Україні", а та­кож про господарські об'єднання згідно із ст. З цього Закону, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність. Зазначені суб'єкти поіменовані Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржника­ми або банкрутами.

Суб’єктом процедури банкрутства є:

1. Боржники. Боржником відповідний суб'єкт вважається на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, банкрутом — після то­го, як арбітражний суд прийме постанову про визнання борж­ника банкрутом.

2. Кредитори. Ними можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, що мають підтверджені належними документами майнові вимоги До боржника. До кола кредиторів не входять ті суб'єкти, май­нові вимоги яких повністю забезпечені заставою.

Якщо до одного боржника мають майнові вимоги два або більше кредиторів, останні повинні діяти у справах про бан­крутство як збори кредиторів. Збори можуть створювати комітет кредиторів. Коли кредиторів більше десяти, створення такого комітету є обов'язковим. Повноваження цього органу визначають збори. Ці органи — збори, комітет — необхідні Для участі у провадженні у справах про банкрутство з боку їфедиторів з тим, щоб діяли не окремі численні кредитори, а один спільний, об'єднаний кредитор.