Лекція 7. Господарські зобов'язання

1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання

Цивільні зобов'язання є найбільш поширеним видом суспільно-правових зобов'язань. Іх суб'єкти вступають між собою в цивІльно-правові відносин, які називаються зобов'іязально-правовими. Значення таких відносин зростає в умовах ринкової економіки.

Слід відзначити, що всі майнові відносини прийнято поділяти на дві основні груп; речові і зобов'язальні. Звідси і поділ цивільного права на дві галузі: на речове право і зобов'язальне. Речове право розглядається при вивченні форм власностіі, основний зміст якого визначається регулюванням шп-ань володіння, користування і розпорядження майном.

Зобов'язальне право - це сукупність правових норм , які регулюють відносини , пов'язані з передачею майна однією особою іншІй або наданням його у тимчасове користування .

Цивільно-правові зобов'язання - це правовідносини, згідно з якими одна сторона зобовізяується забезпечити своєчасне виконання робіт, надання послуг, передачу інших предметів угоди, а друга сторона зоболві'язується виконати обумовлені нормативно-визначені умови першої сторони.

Об'єктом зобов'язання є фізична або юридична особа.

За ознакою кількості сторін зобов'язання поділяються на двосторнні, трьохсторонні та багатосторонні.

Сторонами в господарських зобов’язаннях є:

1. Боржник – особа, яка зобов’язана вчинити на користь іншої особи дії щодо передачі майна, виконання робіт чи надання послуг.

2. Кредитор – особа, на користь якої боржник зобов’язаний передати майно, виконати роботи чи надати послуги.

Господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином, за відповідних умов і вимог законодавства, а при відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обігу чи пред’явлених умов.

Одностороння відмова від виконання зобов’язань чи одностороння зміна їх умов не допускається за виключенням випадків, передбачених чинним законодавством, а також умовами договору

Якщо місце виконання зобов’язань не визначено законом , іншими правовими актами чи договорами, не суперечать звичаям ділового обігу чи суті зобов’язань, вони повинні виконуватись наступним чинному:

· передача земельної ділянки чи майна повинно здійснюватись за місцем їх знаходження;

· товари чи інше майно, яке підлягає перевезенню, повинні передаватись в місцях їх передачі транспортній організації;

· грошові зобов’язання повинні виконуватись за місцем проживання кредитора в момент виникнення зобов’язань.

Черговість виконання грошових вимог наступна:

1. Відшкодовуються збитки кредитора по поверненню боргів.

2. Виплачуються проценти заборгованості.

3. Повертаються суми боргів, які залишились не повернутими.

При солідарних вимогах будь-який із солідарних кредиторів має право пред’явити до боржника вимоги в повному обсязі заборгованості. Солідарний кредитор, який отримав кошти при погашенні боржником заборгованості, зобов’язаний відшкодувати суму, яка належить іншим кредиторам в рівних долях, якщо інше не передбачено із відношень між ними.

Виконання зобов’язань забезпечується:

· неустойкою;

· заставою;

· поручництвом;

· банківською гарантією;

· завдатком.

Права, які належать кредитору, виходячи із зобов’язань, можуть передаватись іншому господарюючому суб’єкту шляхом уступки вимог чи на підставі закону. Для переведення до другого суб’єкта господарювання прав кредитора не потребується погодження боржника, якщо інше не передбачено законом. Кредитор, який уступив вимоги, відповідає перед новим кредитором за недійсність переданих йому вимог, але не відповідає за невиконання таких вимог боржником.

Боржник зобов’язаний відшкодувати кредитору збитки внаслідок невиконання або не належного виконання зобов’язань сплатою неустойки.

Забезпечення виконання зобов'язань укладених у відповідно до положень зобов'язального права гарантується відповідним законодавством України. В зобов'язально-правових відносинах сторони визначені, відомі і порушником зобов'язання може бути одна із сторін цього зобов'язання. Правовий захист застосовується відносно цієї конкретної особи.

Виходячи із вище викладеного можна зробити висновок, що господарські зобов’язання – це сукупність юридичних норм, які регулюють відносини між суб’єктами господарської діяльності, що полягають в праві одного із них вимагати від іншого вчинення окремих фінансово-господарських дій чи утримуватись від їх виконання.