Методи господарського права

Методи господарського права — це сукупність способів регулюючого впливу норм господарського права на поведінку суб'єктів господарських правовідносин. Концептуально мето­ди господарського права будуються на двох принципах: загальнодозвільному ("дозволено все, що не заборонено законом"), за яким діють підприємства і підприємці, та зобов'язуючому ("суб'єкти господарського права зобов'я­зані і мають вчиняти те, що на них покладено законом"). Цей принцип в основному стосується органів державного управління економікою. Як зазначається в ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого само­врядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повно­важень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Господарські відносини є комплексними відносинами. Вони поєднують у собі організаційні і майнові (вартісні) елементи. Тому у господарському праві як комплексній галузі права за­галом діють три (а не один, як у некомплексних галузях) ос­новні методи правового регулювання. Передусім це метод автономних рішень суб'єктів гос­подарських відносин. Він грунтується на тому, що підприємства, підприємці мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України (ст. 27 Закону "Про підприємства в Україні", ст. З, 5 Закону "Про підприємництво"). Це означає, що суб'єкти господарські відносин самостійно: а) планують свою госпо­дарську діяльність; б) в межах законодавства вільно обирають предмети господарських договорів і визначають зобов'язання сторін, всі необхідні умови господарських взаємовідносин